Вікіпедія

Накладні витрати

У бізнесі під поняттям накладні витрати (overhead (англ.)) визначають видатки по веденню бізнесу. Накладні витрати є видатками, які не можливо зручно простежити чи визначити як якусь певну одиницю витрат, на відміну від операційних витрат, таких як матеріали та робоча сила. Таким чином накладні витрати неможливо негайно асоціювати з продуктами чи сервісами, що пропонуються компанією, а це значить, що вони не можуть класифікуватися як такі, що напряму приносять прибуток.[1]

Тим не менш накладні витрати є життєво необхідними для ведення бізнесу, оскільки вони надають критично важливу підтримку бізнесу для отримання прибутку через підтримку прибуткових активностей.[2] Наприклад, накладні витрати у вигляді оренди фабрики дозволяють працівникам власне виробляти продукти, які потім продаються для отримання прибутку. Такі видатки накладаються на загальний виробничий процес а не на певне замовлення; наприклад, заробітна плата, що виплачується охороні та персоналу підтримки (прибирання та інші необхідні активності), витрати на опалення та освітлення виробничих приміщень тощо. Накладні витрати є також дуже важливою складовою кошторисів, які рахуються разом з прямими витратами на матеріали та робочу силу.[2]

Накладні витрати часто у бухгалтерії відносять до таких понять як постійні витрати та непрямі витрати.

Накладними витратами є сукупність всіх витрат у загальному звіті про прибутки і збитки за винятком витрат на робочу силу, на матеріали та за винятком прямих витрат.

Серед накладних витрат розрізняють видатки на бухгалтерію, рекламу, страхування, виплату відсотків, юридичні збори, робоче навантаження, оренду, ремонти, видатки постачальникам, податки, рахунки за телефон, видатки на подорожі, сервісні видатки тощо. [3]

Загалом існує два типи накладних витрат у бізнесі: адміністративні накладні витрати та виробничі накладні витрати. [4]

Адміністративні накладні витрати ред.

Адміністративні накладні витрати включають такі елементи як комунальні платежі, стратегічне планування а також різноманітні додаткові операції для підтримки бізнесу. Ці кошти визначаються як накладні витрати, оскільки вони напряму не відносяться ані до будь-якої певної функції організації, ані безпосередньо не генерують дохід. Натомість ці кошти виконують роль підтримки всіх інших функцій бізнесу.[5]

Університети регулярно мають адміністративні накладні витрати при проведенні досліджень. У США середня ставка накладних витрат становить 52%, які витрачаються на будівельні операції, заробітні плати адміністративного персоналу, а також інші дії, які напряму не пов'язані з дослідженнями.[6] Академіки заперечували проти необхідності таких витрат. Приміром, Бенджамін Гінзберг показав, як ставки накладних витрат в основному використовуються для збільшення субсидування адміністративних окладів та амортизації будівель, що абсолютно у жоден спосіб не приносить безпосередньої користі для досліджень; хоча це має користь для адміністраторів, які визначають університетську політику, як це зазначено в його книзі "Падіння факультету". У статті, написаній Джошуа Пірсом у журналі "Наука", стверджується, що накладні методи бухгалтерського обліку шкодять науці, оскільки вони відтягують фінансування від власне досліджень та не дають можливості використовувати менш дороге відкрите апаратне забезпечення.[7] У книзі він детально описав бухгалтерський облік, показавши, як щороку витрачалися мільйони на накладні витрати адміністраторами університетів у журналі "ZME Science".[8]

Приклади ред.

Заробітні плати працівників ред.

Сюди входять переважно щомісячні та річні заробітні плати. Вони вважаються накладними витратами, оскільки ці витрати повинні бути понесені незалежно від обсягу продажів і прибутку компанії. Крім того, місячна чи річна заробітна плата відрізняється від погодинної заробітної плати, оскільки на першу не впливає відпрацьований робочий час та час виконання робіт, а отже, витрата буде сталою.[9] Зокрема це частіше стосується старших співробітників, оскільки вони, як правило, підписують контракти на довший термін, що означає, що їхня заробітна плата частіше визначається заздалегідь на сталій основі. [10]

Офісне обладнання та витратні матеріали ред.

Сюди входить офісне обладнання, таке як принтер, факс, комп’ютери, холодильник тощо. Це - обладнання, яке безпосередньо не бере участі у продажах та генеруванні прибутку, оскільки використовується лише для допоміжних функцій, які вони можуть забезпечити для ведення виробничих операцій.[11] Однак обладнання може бути долучене окрім адміністративних накладних витрат також до виробничих накладних витрат - залежно від цілей його використання. Наприклад, для поліграфічної компанії принтер вважатиметься виробничою накладною витратою. [12]

Зовнішні судові та аудиторські збори ред.

Сюди входить вартість найму зовнішніх юридичних та аудиторських фірм від імені компанії. Ці витрати не будуть понесені, якщо компанія має власних юристів та плани аудиту. Через діючі нормативні акти та необхідні щорічні перевірки для забезпечення задовільного робочого середовища цих витрат часто не вдається уникнути. Крім того, оскільки ці витрати не обов'язково вносять безпосередній внесок у продажі, вони розглядаються як непрямі накладні витрати. Хоча в більшості випадків ці витрати є неминучими, їх іноді можна уникнути та зменшити їх величину.[13]

Фірмові автівки ред.

Багато компаній пропонують використання службових автомобілів як частину соціального пакету для своїх працівників. Оскільки ці автівки не беруть безпосередньої участі у продажах та отриманні прибутку, вони вважаються накладними витратами. Подібні елементи соціального пакету компаній, які оплачуються одноразовою або постійно, наприклад, плата за партнерські контракти з тренажерним залом, також потраплять під адміністративні накладні витрати. [14]

Витрати на поїздки та розваги ред.

Сюди входять оплачувані компанією ділові поїздки та домовленості. Також під цю категорію підпадають прохолоджувальні напої, страви та збори на розваги під час зустрічей рівня цілої компанії. Хоча можна стверджувати, що ці витрати спонукають робітників ставати більш продуктивними та ефективними, більшість економістів погоджуються, що ці витрати безпосередньо не сприяють продажам та отриманні прибутку, тому їх слід класифікувати як адміністративні накладні витрати.[15] Незважаючи на те, що ці витрати відбуваються на періодичній основі, а іноді навіть без попереднього їх планування, вони, як правило, є одноразовими платежами і розраховуються як такі, що знаходяться в межах бюджету компанії, виділеного на поїздки та розваги.[16]

Виробничі накладні витрати ред.

Виробничі накладні витрати - це всі витрати, які несе бізнес, що пов'язані з фізичним простором, у якому створюється товар або надається послуга. Різниця між виробничими накладними витратами та адміністративними накладними витратами полягає в тому, що виробничі накладні витрати пов'язані з заводом чи офісом, в якому відбуваються продажі.[17] В той же час адміністративні накладні витрати, як правило, пов'язуються з якимось бек-офісом або допоміжним офісом. Хоча бувають випадки, коли дві фізичні будівлі можуть фізично перетинатися, їх розділяють саме накладними витратами. [18]

Приклади ред.

Заробітні плати працівників ред.

Хоча загальна концепція ідентична аналогічному прикладу адміністративних накладних витрат, ключовою відмінністю є роль працівника. У випадку виробничих накладних витрат, відповідно класифіковані працівники мали б такі ролі, як обслуговуючий персонал, керівники виробництва, персонал з управління матеріалами та персонал з контролю якості. Також включена була би встановлена заробітна плата для працівників служб прибирання. Знову ж таки, ключова відмінність полягає в природі робіт та їх фізичному місці виконання.[19]

Амортизація активів та обладнання ред.

Амортизація стосується зменшення вартості обладнання, оскільки воно зношується та застаріває. Приміром, якщо термін експлуатації принтера становить 5 років, сума, за яку його можна продати, зменшуватиметься щороку.[20]

Отже, ця величина амортизації розраховується як виробничі накладні витрати. Більше того, це стосується і транспортних засобів, оскільки вони, як правило, істотно втрачають вартість після першого року. При розрахунку виробничих накладних витрат бухгалтери в основному використовують два методи: прямолінійний метод та метод зменшення залишків. [21]

Податки на майно з виробничих потужностей ред.

Кожне майно, окрім випадків, коли воно є державною власністю, підлягає оподаткуванню тою чи іншою формою податку на майно.[22] А отже, податки на приміщення виробничих потужностей класифікують як накладні витрати, оскільки це витрати, яких неможливо уникнути чи скасувати. Крім того, податки на майно не змінюються залежно від прибутку або продажів бізнесу і, цілком ймовірно, що залишаться незмінними, якщо їх не змінить урядова адміністрація.[23]

 
Орендна плата за виробничі будівлі вважається виробничою накладною витратою.

Оренда виробничих приміщень ред.

Якщо тільки бізнес не вирішить придбати землю та побудувати власну фабрику, він буде змушений платити певну орендну плату через великий розмір фінансових видатків, необхідний для будівництва приватної фабрики. При цьому ця орендна плата повинна виплачуватися орендодавцю регулярно, незалежно від діяльності бізнесу. Незважаючи на те, що орендна плата за будівлю забезпечує фізичні приміщення для виробництва компанією своєї продукції та послуг, вона не є безпосереднім учасником прямих витрат. [24]

Комунальні послуги виробничих приміщень ред.

Класифікація комунальних послуг виробничих приміщень може залежати від їх структури. У випадку врахування їх як накладних витрат, рахунок за комунальні послуги попередньо обговорюється і фіксується, що означає, що щомісячний рахунок за комунальні послуги буде сталим незалежно від фактичного споживання.[25] Це буде актуально лише в таких країнах, де існує можливість фіксування рахунків за комунальні послуги. Однак через значне споживання електроенергії, газу та води на більшості виробництвах більшість компаній, як правило, не мають фіксованих рахунків за комунальні послуги, оскільки вони, як правило, дорожчі.[26] Стандартизовані рахунки за комунальні послуги також часто не рекомендуються урядами, оскільки це призводить до втрати ресурсів та негативних зовнішніх факторів виробництва.[27]

Застосування накладних витрат бізнесу ред.

У більшості бізнесів накладні витрати розраховуються бухгалтерами задля розрахунків бюджетів, а також для інформування бізнесу про додаткові складові ціни, які слід включити у цінник, щоб бути прибутковими. Нижче наведено загальні інструменти бухгалтерського обліку, що розраховують накладні витрати бізнесу.[28]

 
Стандартна діаграма беззбитковості

Аналіз беззбитковості ред.

Аналіз точки беззбитковості визначає точку, у якій дохід бізнесу відповідає витратам, які слід понести для отримання цього доходу. Спершу вираховується запас міцності (точка, в якій дохід перевищує точку беззбитковості) оскільки це "безпечне" значення, на яке може зменшитися дохід, при якому бізнес залишатиметься вище рівня беззбитковості.[29] Графік праворуч показує типову діаграму беззбитковості. Маржинальний дохід відноситься до продажів продукту чи послуг, а також може бути інтерпретований як потік доходів бізнесу. Постійні витрати в цьому випадку використовуються з тою ж метою, що і накладні витрати бізнесу, вони просто будуть показані у вигляді звичайної горизонтальної прямої, як на графіку.[30]

Графік припинення ведення бізнесу ред.

В економічній науці часто використовуються зображення кривих доходу, щоб показати, чи варто бізнесу закриватися або ж можна продовжувати діяльність. Теоретично, якщо бізнес здатний покрити змінні операційні витрати, але в короткотерміновій перспективі не здатний покрити накладні видатки, бізнес може продовжувати ведення діяльності. З іншого боку, якщо бізнес не здатний покрити навіть операційні витрати, його слід закривати.[31] Незважаючи на те, що це правило досить істотно може відрізнятися в залежності від маштабів бізнесу, фінансових потоків бізнесу, а також конкуренційної природи бізнесу, воно слугує базовим правилом для більшості менших конкуруючих бізнесів.[32]

Витрати на основі діяльності ред.

Процесно-орієнтоване управління витратами (ПОУВ) покликане зменшити частку витрат, що класифікуються як накладні витрати, шляхом (пере)розподілу витрат на кожну діяльність, залучену до виробництва товару або надання послуги.[33]

Бухгалтерський баланс ред.

Бухгалтерський баланс - це фінансовий звіт, в якому вказані фінансові активи компанії, зобов'язання, та інвестиції в акціонерний капітал на певний проміжок часу. І активи, і пасиви поділяються на дві категорії залежно від їх часових рамок; поточні та довготермінові. Накладні витрати бізнесу власне підпадають під поточні зобов'язання, оскільки вони є витратами, які має понести компанія у відносно короткотерміновій перспективі. Незважаючи на те, що бухгалтерський баланс як такий не надає дуже багато інформації, він є корисною частиною фінансового інформування, разом з іншими документами, такими як звіт про фінансові результати чи аналіз співвідношень, оскільки разом вони надають різноманітний та всебічний опис фінансового стану компанії.[34]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Словник ІПМ та Проєктного Менеджменту - PM Hut. www.pmhut.com. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015. (англ.)
  2. ↑ а б Що це - накладні витрати? - Питання і Відповіді - Інструменти Бухгалтерії. www.accountingtools.com. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 жовтня 2015. (англ.)
  3. ↑ Розрахунки накладних витрат і цін | Програма Розвитку Бізнесу Міссурі. missouribusiness.net. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 26 жовтня 2015. (англ.)
  4. ↑ Cook ; Graser, Cynthia ; John (2001). Ефекти Ощадливого Виробництва. RAND Corporation. с. 103. (англ.)
  5. ↑ Адміністративні витрати та накладні витрати. The Huffington Post. 2 березня 2009. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 26 жовтня 2015. (англ.)
  6. ↑ Трейсі Ян. Дослідницькі гіганти виграють тендер на федеральне фінансування : Відхилена заявка США на скорочення накладних платежів. Boston Globe. Березень 18, 2013. (англ.) https://www.bostonglobe.com/news/nation/2013/03/17/harvard-mit-and-other-research-schools-thwart-obama-administration-effort-cap-overhead-payments/Nk5PT0Mc8MQZihFVNs5gNK/story.html [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Pearce, Joshua M. (2016). Підточене накладними витратами. Наука. 352 (6282): 158—159. doi:10.1126/science.352.6282.158-b. PMID 27124445. (англ.)
  8. ↑ Як застарілий облік коштує американській науці мільйони на рік [Архівовано 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. ZME Science 3.9.2016. (англ.)
  9. ↑ Bell, Spurghjbfgeon (1918). Фіксовані витрати та ринкова ціна. Щоквартальний економічний журнал. 32 (3): 507—524. doi:10.2307/1883513. JSTOR 1883513. (англ.)
  10. ↑ Чи виплачувана погодинна заробітна плата тимчасовому персоналу може вважатися величиною змінною?. Small Business - Chron.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2015. (англ.)
  11. ↑ Постійні витрати: визначення, формула та приклади - відео та стенограма уроку | Study.com. Study.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 26 жовтня 2015. (англ.)
  12. ↑ Dogramaci, Ali (Березень 1977). Дослідження розміру адміністративних накладних витрат та продуктивності праці: деякі методологічні розмірковування. Квартал адміністративної науки. 22 (1): 22—26. doi:10.2307/2391742. JSTOR 2391742. (англ.)
  13. ↑ Lewis, Arthur W. (Nov 1946). Сталі витрати. Економіка. 13 (52): 231—258. doi:10.2307/2549364. JSTOR 2549364. (англ.)
  14. ↑ BARRETT JR., JOHN E. (2001). Вішаємо цінник на соцпакет: оцінка виплат працівникам. Американська асоціація адвокатів. с. 26. (англ.)
  15. ↑ Marino ; Zábojník, Anthony M. ; Ján (July 2008). Огляд вилучення орендної плати за знижки та переваги працівників (PDF). Журнал економіки праці. 26 (3): 485—518. doi:10.1086/587761. JSTOR 10.1086/587761. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2021. Процитовано 17 березня 2021. (англ.)
  16. ↑ Mackiel, John J. (Dec 1996). Найкращий Соціальний пакет Менеджменту. The Clearing House. 70 (2): 95—96. doi:10.1080/00098655.1996.9959406. JSTOR 30189250. (англ.)
  17. ↑ Banker ; Potter ; Schroeder, Rajiv ; Gordon ; Roger G. (July 1994). Емпіричний аналіз виробничих накладних витрат (PDF). Журнал бухгалтерського обліку та економіки. 19: 115—137. doi:10.1016/0165-4101(94)00372-c. Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2009. Процитовано 1 листопада 2015. (англ.)
  18. ↑ Розділ 46 Варіантів Накладних Витрат. www.unf.edu. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 1 листопада 2015. (англ.)
  19. ↑ Johnson, Thomas H. (11 Червня 2012 року). Ранній облік витрат для внутрішнього управлінського контролю. Огляд історії бізнесу. 46 (4): 466—474. doi:10.2307/3113343. JSTOR 3113343. (англ.)
  20. ↑ Blocher ; Berry, Edward ; William (1998). Управління витратами зі стратегічним акцентом. Коламбус, штат Огайо: Преса університету штату Огайо. (англ.)
  21. ↑ Оцінка оцінки. GnuCash. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 1 листопада 2015. (англ.)
  22. ↑ Період капіталізації прямих та непрямих витрат. www.irs.gov. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 1 листопада 2015. (англ.)
  23. ↑ Jaffe, Lionel F.; Gursky, Herbert; Guze, Samuel B.; Donahoe, John W.; Brown, Kenneth T. (11 вересня 1981). Непрямі Витрати. Science. New Series. 213 (4513): 1198—1203. doi:10.1126/science.213.4513.1198-b. JSTOR 1687322. (англ.)
  24. ↑ Zhao, Jinhua; Zilberman, David (1 листопада 2001). Фіксовані витрати, ефективне управління ресурсами та збереження. Американський журнал аграрної економіки. 83 (4): 942—957. doi:10.1111/0002-9092.00221. JSTOR 1244705. (англ.)
  25. ↑ Barzel, Yoram (1 серпня 1962). Електричні комунальні послуги - витрати та продуктивність. Журнал політичної економії. 70 (4): 406—407. doi:10.1086/258672. JSTOR 1861741. (англ.)
  26. ↑ Ulrich ; Vasudevan, Gael D. ; Palligarnai T. (April 2006). Як оцінити витрати на комунальні послуги (PDF). Університет Нью-Гемпширської преси. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 1 листопада 2015. (англ.)
  27. ↑ Saez, Emmanuel. Зовнішні дії: проблеми та рішення (PDF). 131 Бакалавр державної економіки. Університет Каліфорнії в Берклі. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2019. Процитовано 1 листопада 2015. (англ.)
  28. ↑ Kim ; Ballard, Yong-Woo ; Glenn (August 2002). АНАЛІЗ НАКЛАДНИХ ВИТРАТ (PDF). Університет Берклі Прес. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017. Процитовано 2 листопада 2015.(англ.) (англ.)
  29. ↑ Визначення аналізу беззбитковості | Investopedia. Investopedia (амер.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015. (англ.)
  30. ↑ HBR, щодо беззбитковості. Harvard Business Review. 22 червня 2015. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 2 листопада 2015. (англ.)
  31. ↑ Економіка 201 Лекція 12 (PDF). people.oregonstate.edu. Oregon State University. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2015. Процитовано 2 листопада 2015. (англ.)
  32. ↑ Perloff, J. (2009). Мікроекономіка. Pearson. с. 237. ISBN 978-0-321-56439-9. (англ.)
  33. ↑ Королівський інститут керівних бухгалтерів (2006), Витрати на основі діяльності: Серія Тема Входу номер 1 [Архівовано 23 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.), перевірено 25 Лютого 2019
  34. ↑ Бухгалтерський облік: Що це означає? CDFS-1154. ohioline.osu.edu. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 2 листопада 2015. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Накладні_витрати&oldid=40546308