Надзвичайний і Повноважний Посол

Надзвича́йний і Повнова́жний Посо́л (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary, нім. Außerordentlicher und bevollmächtigter Botschafter, фр. Ambassadeur extraordinaire et plénipotentiaire) — найвищий дипломатичний ранг, який може мати посол-дипломат або керівник дипломатичної установи у багатьох країнах світу.

Історія походження назви

Сучасне повне найменування посла — «надзвичайний і повноважний» — стало вживатися з другої половини XVII ст. До цього у постійно акредитованих повноважних послів виникали проблеми у протокольному старшинстві з надзвичайними послами, які виконували спеціальні доручення тимчасово (коронація, важливі переговори та інше). Ці посли вимагали особливих почестей та перших місць, порівняно з послом, який перебував у країні постійно. Тому у вірчих грамотах постійних (повноважних) послів почали додавати слово «надзвичайний», тим самим у протокольному плані вони зрівнялися з послами надзвичайними.

Призначення

Надзвичайні та Повноважні посли призначаються^[де?] Главою держави за поданням керівника відомства у закордонних справах^{[джерело?]}.

В Україні

Докладніше: Надзвичайний і Повноважний Посол (Україна)

В Україні посада-звання надзвичайного і повноважного посла прирівнюється до державного службовця першого рангу^[1] і регулюється Законом України від 28 листопада 2002 року Верховної Ради України «Про дипломатичну службу»^[2].

Призначення Надзвичайного і Повноважного посла

Надзвичайний та Повноважний Посол України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.

Укази Президента України з цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України^[2].

Одночасно з призначенням на посаду, послу встановлюється відповідний його посаді дипломатичний ранг, який зберігається за ним довічно. Обов'язки та права Надзвичайного і Повноважного посла України чітко регламентуються Законом України «Про дипломатичну службу».

Присвоєння звання

У низці випадків, звання Надзвичайного і Повноважного посла може присвоюватися керівнику дипломатичної установи-підрозділу в Україні, або керівнику вищого навчального закладу дипломатичного спрямування. Звання зберігається за особою довічно.

Див. також

Джерела

Сагайдак О. П. Дипломатичний протокол та етикет. Підручник. — К.: Знання, 2010—398 c.

Примітки

↑ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/253-15 [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] Верховна Рада України: Закон України Про дипломатичні ранги України
↑ ^а ^б http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2728-14 [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.] Закон України Про дипломатичну службу

Посилання

Надзвичайний і повноважний посол // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
http://rada.gov.ua/ Офіційний сайт Верховної Ради України
http://www.mfa.gov.ua/ Офіційний сайт Міністерства Закордонних Справ України

[Закон_України_Про_дипломатичні_ранги_України-1] ttp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/253-15 [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] Верховна Рада України: Закон України Про дипломатичні ранги України

[Закон_України_Про_Дипломатичну_Службу-2] а ^б http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2728-14 [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.] Закон України Про дипломатичну службу

[1]

[2]