Набій з розділеним пороховим зарядом

Набій з розділеним пороховим зарядом — різновид боєприпасів підвищеної потужності до мисливських рушниць, запропонований новосибірським конструктором, кандидатом технічних наук М. А. Кисліним наприкінці 80-х років XX столітт^[1]. На початку XIX століття набої даного типу почали використовуватися з бойовою гладкоствольною зброєю для вирішення спеціальних вогневих завдань в замкнутих приміщеннях^[2].

Конструкція

Особливістю даного виду набоїв є розміщення в пороховому заряді діафрагми, яка має отвір і розділяє заряд всередині гільзи на дві нерівні частини. Присутність діафрагми дозволяє ініціювати другу частину порохового заряду з деякою фіксованою затримкою відносно першої, що призводить до того, що «верхня полиця» на кривій тиску розтягується, а етап початкового розгону кулі в стволі продовжується^[3]. Це дозволяє збільшити загальну потужність порохового заряду без збільшення пікових значень максимального тиску порохових газів всередині ствола^[4]. Наслідком цього є приріст початкової швидкості кулі або дробового контейнера-пижа в стволі зброї^[1] до недосяжних для гомогенних порохових зарядів швидкостей^[3]. У всьому іншому конструкція набоїв з розподіленим зарядом нічим не відрізняється від звичайних боєприпасів, а технологія їх складання дозволяє навіть здійснювати її в кустарних умовах^[1]. Серед недоліків нововведення відзначають дещо більш жорстку віддачу, яка помітно легше переноситься при використанні напівавтоматичної зброї^[1].

Відпрацювання ідеї набоїв з розділеним пороховим зарядом було здійснено на боєприпасах «Іскра-М» зі сталевими і свинцевими кулями Полєва, зібраними з подвійними і потрійними зарядами з різних порохів («Вектан» і «Сунар 42»), які були розділені картонними діафрагмами^[3].

У 2016 році з'явилася інформація про застосування рушничних набоїв підвищеної потужності з розділеним пороховим зарядом і вольфрамової кулею, яка руйнується, спеціальними підрозділами СОБР ГУМВС Росії по Новосибірській області^[2]. За повідомленням журналу «Наука і військова безпека» основним призначенням цього типу набоїв стало забезпечення швидкого проникнення штурмових груп в замкнуте приміщення за допомогою оперативного вибивання петель і замків у металевих і дерев'яних дверей, гарантуючи при цьому мінімальний вражаючий ефект і низьку схильність до рикошету^[2].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Блюм А. Патроны повышенной мощности. Снаряжение пулями и картечью // Оружие : журнал. — 2008. — № 03. — С. 50-61. — ISSN 1728-9203.
↑ ^а ^б ^в Вандакуров А. Н. и др. Разработка высокоскоростного патрона «Тринар» по схеме разделённого порохового заряда с разрушающейся пулей // Наука и военная безопасность : журнал. — 2016. — Т. 6, № 03. — С. 35-38. — ISSN 2412-5326.
↑ ^а ^б ^в Дегтярёв М. Сверхскорость. Высокоскоростные пулевые патроны «Искра-М» для гладкого ствола // Калашников : журнал. — 2014. — № 04 (апрель). — С. 61-66.
↑ Кислин М. А., Хрубилова Е. М. Перспективы ОСП с разделёнными пороховыми зарядами' // Интерэкспо Гео-Сибирь : журнал. — 2015. — Т. 5, № 3.

Додаткова література

Кислин М. «Экстра» от «Искры» // Калашников : журнал. — 2005. — № 3 (март). — С. 30-31.
Кислин М. «Экстра-М» и «Искра-М» // Калибр : журнал. — 2005. — № 2 (февраль). — С. 28-31.

Посилання

В. Мотолин (30 вересня 2008). Разделенка. Практика применения. журнал «Арсенал Охотника» №12 декабрь 2006 г. (русский) . Вебсайт www.hunfi.ru. Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 8 вересня 2016.
Д. Островитянов, В. Мотолин (7 лютого 2007). Раз заряд, два заряд (русский) . Вебсайт logovo.info. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 8 вересня 2016.
Разделённый пороховой заряд (русский) . Вебсайт guns.clan.su. 25 березня 2012. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 8 вересня 2016.
Патроны с разделённым пороховым зарядом (русский) . Вебсайт piterhunt.ru. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 8 вересня 2016.
Кислин М. (28 листопада 2014). Эстафета искры (русский) . Вебсайт www.ohotniki.ru. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 8 вересня 2016.
Кислин М. Патент на изобретение «Патрон для гладкоствольных ружей» (русский) . Вебсайт www.findpatent.ru. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 8 вересня 2016.

[orujie2008-1] а ^б ^в ^г Блюм А. Патроны повышенной мощности. Снаряжение пулями и картечью // Оружие : журнал. — 2008. — № 03. — С. 50-61. — ISSN 1728-9203.

[nvb2016-2] а ^б ^в Вандакуров А. Н. и др. Разработка высокоскоростного патрона «Тринар» по схеме разделённого порохового заряда с разрушающейся пулей // Наука и военная безопасность : журнал. — 2016. — Т. 6, № 03. — С. 35-38. — ISSN 2412-5326.

[kalash2005-3] а ^б ^в Дегтярёв М. Сверхскорость. Высокоскоростные пулевые патроны «Искра-М» для гладкого ствола // Калашников : журнал. — 2014. — № 04 (апрель). — С. 61-66.

[geoexpo2015-4] Кислин М. А., Хрубилова Е. М. Перспективы ОСП с разделёнными пороховыми зарядами' // Интерэкспо Гео-Сибирь : журнал. — 2015. — Т. 5, № 3.

[1]

[2]

[3]

[4]