Мі Ма Чі (кит. 味麻之; кор. 미마지; яп. みまし, «Мімасі») — буддистський монах з корейської держави Пекче, який у 612 році, за правління імператриці Суйко, ознайомив японців з музично-театральним мистецтвом ґіґаку.

Посилання

ред.