Відкрити головне меню

«Місіс Даутфайр» (англ. Mrs. Doubtfire)  — комедійний фільм режисера Кріса Коламбуса 1993 року з Робіном Вільямсом в головній ролі.

Місіс Даутфайр Picto infobox cinema.png
Mrs. Doubtfire
Missdoudfir.jpg
Жанр Комедія
Режисер Кріс Коламбус
Продюсер Марк Редкліфф
Робін Вільямс
Марша Гарсес Вільямс[en]
Метью Раштон
Сценарист Ренді Меєм Сінгер[en]
Леслі Діксон[en]
На основі роману «Псевдонім Мадам Даутфайр»[en]
У головних
ролях
Робін Вільямс
Саллі Філд
Оператор Дональд МакЕлпайн[en]
Композитор Говард Шор
Монтаж Раджа Госнелл[en]
Кінокомпанія 20th Century Fox
Тривалість 125 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1993
Дата виходу 24 листопада 1993
Кошторис 25 млн. $
Касові збори США: 219 195 243 $[1]
Загальні: 441 286 195 $[1]
IMDb ID 0107614
Mrs.Doubtfire на [[Фейсбук]
Місіс Даутфайр у Вікісховищі?

Зміст

СюжетРедагувати

Деніел Гілард (Робін Вільямс), талановитий актор дубляжу, який живе в Сан-Франциско. Деніел обожнює своїх дітей: Лідію (Ліза Джакуб), Кріса (Меттью Лоуренс) і Наталі (Мара Вілсон). Проте його часті вибрики дратують його дружину Міранду (Саллі Філд). Вона вважає його безвідповідальною дорослою дитиною. Після чергової витівки Деніеля Міранда подає на розлучення. На суді їй надають опіку над дітьми, так як Деніел не має ні власного дому, ні роботи.

Пізніше Деніел дізнається, що Міранда хоче найняти хатню робітницю, щоб доглядати за дітьми. Він непомітно змінює номер телефону в оголошенні та кілька разів дзвонить їй імітуючи різні голоси. Останнього разу він представляється літньою шотландською нянею місіс Даутфайр. Міранда запрошує місіс Даутфайр на зустріч. Брат-гей та його партнер Джо допомагають Деніелу змінити зовнішність.

Ні Міранда ні діти не впізнають Деніела в образі місіс Даутфайр, і Міранда наймає її (його) на роботу. Через короткий проміжок часу дивакуватта няня стає невід'ємною частиною сім'ї. Деніел знаходить роботу й прибирає свою неохайну квартиру. Але, коли він помічає нового залицяльника Міранди Стюарта Данмеєра (Пірс Броснан), його переповнюють ревнощі.

Одного разу, Кріс і Лідія випадково дізнаються, що місіс Даутфайр насправді їх батько. Брат і сестра обіцяють приховати таємницю своєї няні.

Генеральний директор телестудії Джонатан Ланді (Роберт Проскі) запрошує Деніела на вечерю в Ресторан Bridges, щоб обговорити нові ідеї щодо одного з дитячих телепрограм. Все би нічого, але Міранда запрошує місіс Даутфайр на святкову вечерю, в той же час і в те ж місце. В ході кількох переодягань та кумедних випадків у кінці вечері місіс Даутфайр випадково показує своє справжнє обличчя. Міранда в істериці разом із дітьми покидає ресторан.

В наступному слуханні у суді Міранді надають повну опіку над дітьми, а Деніелу дозволяють бачитися з ними тільки під наглядом і раз на тиждень.

Міранда, усвідомивши, що з місіс Даутфайр всім було набагато краще, пробачає Деніела й дозволяє йому зустрічатись з дітьми в будь-який час і без нагляду.

В роляхРедагувати

СаундтрекРедагувати

Mrs. Doubtfire 
Саундтрек-альбом
Композитор Говарда Шора
Дата випуску 7 грудня 1997
Жанр Саундтрек
Тривалість 41:07
Лейбл Fox Music[en]
Продюсер Говард Шор
Трек Назва Автор Час
1. Mrs. Doubtfire Говард Шор 2:58
2. Divorce Говард Шор 2:56
3. My Name Is Elsa Immelman Говард Шор 2:55
4. Meeting Mrs. Doubtfire Говард Шор 2:14
5. Tea Time With Mrs. Sellner Говард Шор 3:58
6. Dinner Is Served Говард Шор 2:18
7. Daniel And The Kids Говард Шор 2:29
8. Cable Cars Говард Шор 4:56
9. Bridges Restaurant Говард Шор 6:13
10. The Show's Over Говард Шор 3:26
11. The Kids Need You Говард Шор 3:21
12. Figaro_Papa's Got A Brand New Bag Говард Шор 3:23

Пісня, яку співає Робін Вільямс на початку фільму — „Largo al factotum“ з опери «Севільський цирульник».

НагородиРедагувати

Рік Премія Категорія Результат[2]
1994 Оскар Найкращий грим Нагорода
Золотий глобус Найкращий фільм — комедія або мюзикл Нагорода
Найкраща чоловіча роль (комедія або мюзикл) — Робін Вільямс Нагорода
БАФТА Найкращий грим/зачіска Номінація
MTV Movie Awards Найкраща комедійна роль — Робін Вільямс Нагорода
Найкраща чоловіча роль — Робін Вільямс Номінація

Фільм входить до списку ста найсмішніших американських фільмів за 100 років за версією Американського інституту кіномистецтва, в якому займає 67 позицію.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати