Відкрити головне меню

Міські училища — навчальні початкові заклади підвищеного типу, переважно для дітей дрібних урядовців, торгівців, ремісників, заможних селян. Уперше виникли в Європі в 17 ст. (відомі під назвою «бюргерські школи»). У Росії М.у. почали створюватися від 1872 на базі волосних (повітових) училищ. Навчання тривало 6 років. У М.у. вивчали Закон Божий, читання та писання, арифметику, практичну геометрію, всесвітню й російську історію, географію, креслення, малювання, фізику, а також деякі прикладні дисципліни (роботи по дереву і металу).

Навчання в М.у. було платним. Розмір плати визначали інспектори народних училищ і затверджували попечителі учбового округу. При цьому розмір плати в різних місцевостях міг змінюватися. Програми М.у. не узгоджувалися з програмами гімназій, і тому права випускників М.у. були обмеженими. Вони могли поступати лише в нижчі професійні школи або на 1- чи 2-річні педагогічні курси, що існували при деяких М.у. Курси давали право викладати в початкових училищах і можливість вступу в учительський інститут. М.у. діяли майже по всіх містах України. 1912 вони були реорганізовані у вищі початкові училища.

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Очерки по истории школы и просвещения. М., 1902
  • Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905–1920 рр.). К., 1996.