Міста розвитку

(Перенаправлено з Міста Розвитку)
Міцпе Рамон одне з міст розвитку, Східний Ізраїль 1957 рік

Міста розвитку (івр. ‏עיירת פיתוח‏‎ Аяра́т піту́ах) — термін, який використовується для позначення нових поселень, які були побудовані в Ізраїлі в 1950—1960-х роках з ціллю забезпечити житлом нових репатріантів, які до цього розміщувались у тимчасових таборах. Іншою ціллю появи таких міст стала необхідність розвитку периферійних районів країни.

ПередумовиРедагувати

 
Маабара поруч Нагарії (Північний Ізраєль), 1952.

Раптовий прихід понад 130 000 євреїв Іраку в Ізраїль на початку 1950-х означало, що майже третина мешканців Маабари мали іраксько-єврейське походження. Наприкінці 1949 року у Маабароті було розміщено 90 000 євреїв; до кінця 1951 року це населення збільшилося до понад 220 000 чоловік у 125 різних та окремих громадах.[1] Мешканці Маабарота були поміщені в наметах або в тимчасових дерев'яних будинках. Більше 80 % жителів були за походженням єврейськими біженцями з арабських та мусульманських країн Близького Сходу і Північної Африки. Кількість людей, яких розмістили в Маабароті, почала знижуватися у 1952 році, і після цього Маабарот був закритий для переселенців приблизно у 1963 році.[1] З часом Маабраот перетворився в ізраїльські міста або був поглинений околицями міст, до яких вони були приєднані, а жителі отримали постійне житло. Більшість таборів «Маабара» перетворилися на міста, що розвиваються. Мааброт, який став частиною міст розвитку, включає Кіріят Шмону, Сдерот, Бейт-Шеан, Йокнеам Іліт, і Міґділ ха-Емек.

СтворенняРедагувати

 
Більшість міст розвитку знаходяться в дуже малонаселених районах як в 1948 році так і до наших днів площа їх заселення є вкрай низькою

Першим містом, даного типу, яке було засновано був Бейт-Шемеш, заснований в 1950 році приблизно в 20 км від Єрусалиму. Новостворені міста були в основному заселені єврейськими біженцями з арабських та мусульманських країн — Марокко, Іраку, Єгипту, Лівії, Ємену, Сирії і Тунісу. Міста розвитку також населяли ті хто вижили під час голокосту з Європи та інші єврейські емігранти, які прибули до новоствореної Держави Ізраїль.

Після 1990 рокуРедагувати

Багато міст поповнилася новими мешканцями з країн колишнього СРСР. Виїзд євреїв з СРСР відбувався ще з часів створення Єврейської держави і набув великих масштабів впродовж усіх 1990-х. Так більшість з оселилася саме в таких містах й утворила тут свої общини. До сьогодні також відбуваються постійна репатріація євреїв з колишнього Радянського Союзу.[2]

Сучасний станРедагувати

В містах розвитку живуть самі різноманітні групи ізраїльтян за походження, статусом. В тому числі й релігійні євреї, серед яких спостерігається велика народжуваність, що в свою чергу сприяє росту міст розвитку.

Після початку масової алії євреї з Радянського союзу, а згодом з країн СНД, міста розвитку отримали ще більший розвиток. На даний момент репатріанти з колишнього СРСР та країн СНД складають значну частину населення таких міст, як Арад та Сдерот.

Міста розвитку субсидуються державою, на їх розвиток виділяються гроші, їх мешканцям даються різноманітні пільги, але не дивлячись на це більшість міст (особливо на півдні країни) погано розвинені в галузі економіки та протягом тривалого часу є одними з найбідніших районів країни.

Список містРедагувати

Центер

Галілея

Негев

Статус «міст Розвитку»Редагувати

Висока частка населення є високо релігійною чи належить до традиційних єврейських сімей з огляду на 2003 рік, згідно з яким 39 % мешканців вважатимуть за краще, щоб Ізраїль дотримувався Галахічного права.[3]

Незважаючи на те, що підприємства та галузі, які користуються сприятливим податковим режимом та інших субсидіями, за винятком Араду, більшість міст (особливо південних) «міст розвитку» мали слабке місце у економічному сенсі і часто належать до найбідніших єврейських районів Ізраїлю.[4]

У 1984 році проект Міста Розвитку був нагороджений Ізраїльською премією за особливий внесок у розвиток суспільства та держави Ізраїль.[5]

ГелереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б (івр.) Ma'abarot by Miriam Kachenski, Israeli Center for Educational Technology
  2. Israel's battered economy BBC News, 21 June 2002
  3. We're not Kach, but we love Kahane Haaretz
  4. On Location: The deep south Jerusalem Post, 27 December 2007
  5. Israel Prize Official Site – Recipients in 1984 (in Hebrew).