Мірошниченко Костянтин Валентинович
Костянти́н Валенти́нович Мірошниче́нко (03.07.1992 — 10.03. 2024 рр.) — громадський активіст та військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну беручи участь у боях на Авдіївському напрямку.
| Костянтин Мірошниченко Костянтин Валентинович Мірошниченко | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
3 липня 1992 м. Черкаси, Україна |
| Смерть |
10 березня 2024 (31 рік) Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Черкаський державний технологічний університет |
| Псевдо | «Мірош» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022—2024 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис ред.
Народився 3 липня 1992 року в м. Черкаси. Навчався у Черкаській ЗОШ № 32, згодом — у Черкаському політехнічному технікумі. Вищу освіту здобув у Черкаському державному технологічному університеті, де здобув кваліфікацію бакалавра з інженерної механіки. У 2022 р. здобув кваліфікацію магістра за освітньою програмою «Публічне управління та адміністрування»[джерело?]. Після навчання працював на різних підприємствах Черкас.
Був громадським активістом — активним представником черкаського ультрас-руху, організатором проукраїнських заходів, мітингів, маршів. Опікувався благоустроєм рідного міста. Брав участь у Революції гідності. Працював радником Черкаського міського голови. Був керівником соціального проєкту «AmbrosHub», ідейним натхненником і співзасновником «ГайдаFest», керівником проєкту «НК волонтери», організатором «Черкаського фестивалю кіно». У 2020 балотувався до складу Черкаської міської ради від політичної партії «Національний корпус», проте не був обраний.
Із початком російського вторгнення в Україну став співзасновником волонтерського центру «Цивільний штаб допомоги», який забезпечував потреби військових.
У травні 2022 року добровільно долучився до Збройних Сил України. Служив у 3-й окремій штурмовій бригаді. Брав участь у бойових діях на Запорізькому, Херсонському, Бахмутському та Авдіївському напрямках. У складі взводу зв'язку 1 ШБ 3-ї ОШБр забезпечував зв'язком свій підрозділ. Займався також аеророзвідкою та організацією застосування FPV-дронів у підрозділі.[1]
У травні 2023 був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Загинув 10 березня 2024 року в бою на Авдіївському напрямку (Донецька область)[2].
Прощання відбулось у м. Черкаси 14 березня 2024, похований на Алеї Героїв[3].
Нагороди та відзнаки ред.
- Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (22 травня 2023)[4].
Примітки ред.
- ↑ Костянтин Мірошниченко. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ На війні загинув черкаський військовий і активіст. Прочерк. 11 березня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Провели на колінах та з квітами: фоторепортаж з прощання із черкаським громадським діячем Костянтином Мірошниченком. Суспільне. 14 березня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Черкаські бійці отримали нагороди від Залужного. 18000. 16 червня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
Посилання ред.
- Костянтин Мірошниченко, керівник Ambros Hub, керівник відділу НПВ ЧОДА. — ComeOn_talk. 7.07.2021 (відео)
- У пам’ять про Міроша: черкасці діляться спогадами про загиблого активіста й військового. — 18000. — 13.03.2024
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |