Мінамото но Йорійосі

Мінамото но Йорійосі ({{lang-ja|源頼義, みなもと の よりよし; 998 — 27 серпня 1075) — японський самурайський військовик середи періоду Хей'ан. Голова роду Мінамото у 1048–1075 роках.

Мінамото но Йорійосі
源頼義
源頼義.jpg
 Портрет Мінамото но Йорійосі
Період Хей'ан
Народився 998(0998)
Помер 27 серпня 1075
Похований Хабікіно
Буддистське ім'я Сіньхай
Рід Мінамото
Батько Мінамото но Йорінобу
Спадкоємець Мінамото но Йосіїе
Сини Мінамото но Йосіїе
Мінамото но Йосіміцу
Мінамото но Кайхомаре
Мінамото но Йошіцуне

ЖиттєписРедагувати

Син аристократа Мінамото но Йорінобу. Народився у провінції Каваті (м.Хабікіно префектури Осака). Навчався переважно володінню зброєю. У 1028 році поступив до імператорського війська. У 1030–1031 році воював в провінції Канто у загоні батька проти бунтівного феодала Тайра Тадацуне. У 1051 році призначається губернатором провінції Муцу.

Під час Дев'ятирічної воїни (1051–1062) разом із сином Мінамото но Йосіїе вів боротьбу з кланом Абе. Уряд визнав за необхідне змістити Абе Йорітокі з посади намісника і головнокомандуючого за зловживання владою. Замість нього було призначено Мінамото Йорійосі. У 1057 році останній переміг Абе Йорітокі, який загинув. Проте його син Садата продовжив боротьбу. У 1062 році Йосіойсі, отримавши допомогу від дружнього клану Кійовара, розгромив Абе Садата в битві при Куріягава. У 1063 році за наказом Йосійокі споруджено синтоїстський храм Цуругаока Хачіманґу. На дяку за підтримку поступився посадою губернатора провінції Міцу роду Кійовара. У 1065 році став ченцем.

ДжерелаРедагувати

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Sansom, George (1958). 'A History of Japan to 1334'. Stanford, California: Stanford University Press.