Мікрофільмування

Мікрофільмування — процес отримання фотографічним шляхом зменшеного в десятки і сотні разів зображення з паперових носіїв інформації (креслюнки, рукописи, малюнки, архівні документи).

Пристрій для читання мікрофільмів.

Мікрофільм.

МікрофільмРедагувати

Мікрофільм — документ у вигляді мікроформи на рулонній світлочутливій фотоплівці з послідовним розташуванням кадрів в один або два ряди або фотокопія документів, рукописів, книг тощо, виконана зі значним зменшенням на фотоплівці або кіноплівці.

Мікрофільмування включає в себе технічну фотозйомку паперового носія, лабораторну обробку (прояв, фіксування), архівне зберігання обробленого фотоматеріалу, перегляд отриманого фотографічного зображення зацікавленими особами. При необхідності отримане зменшене фотографічне зображення може бути скопійоване (для передачі в інші архівні установи) або збільшено і видрукувано на фотопапері (за допомогою фотозбільшувача).

ІсторіяРедагувати

Перші роботи з мікрофільмування відзначені до початку XIX століття і пов'язані з іменами виробника оптичних приладів англійця Д. Дансера і французького фотографа Луї Даґера.

Науково-технічний прогрес викликав різке збільшення обсягу науково-технічної інформації на паперових носіях, зумовив широке використання мікрофільмування на виробництві, в науці, бібліотечному і архівному діловодстві.

Мікрофільмування скорочує розмір сховищ, виключає можливість пошкодження рідкісних книг, забезпечує більшу доступність раритетних видань. Завдяки копіюванню з'являється можливість передачі копії в інші бібліотеки та архіви, зменшуються транспортні витрати.

СвітлиниРедагувати

Перфокарта з вмонтованим мікрофільмом.
Зчитувач мікрофільмів у бібліотеці.
Ще один зчитувач.
Цифровий зчитувач мікрофільмів.
Мікрофіша.
«Йолочка» — фотоапарат спеціальної конструкції для зйомки мікрофільмів.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Це незавершена стаття з фотографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.