Мій дядечко (фільм, 1958)
фільм Жака Таті, 1958
«Мій дядечко» (фр. Mon oncle) — французька антиутопічна кінокомедія 1958 року режисера Жака Таті. Його перший кольоровий фільм.
Мій дядечко | |
|---|---|
| фр. Mon oncle | |
 | |
| Жанр | кінокомедія |
| Режисер | Жак Таті |
| Продюсер | Жак Таті |
| Сценарист | Жак Таті і Jean L'Hôted |
| У головних ролях | Жак Таті Жан-П'єр Золя Адрієн Серванті Ален Бекур |
| Оператор | Жан Буржуан[fr] |
| Композитор | Ален Роман[fr] |
| Кінокомпанія | Gaumont |
| Дистриб'ютор | Gaumont і Netflix |
| Тривалість | 110 |
| Мова | французька |
| Країна |  Франція |
| Рік | 1958 |
| Кошторис | FRF 250 000 |
| IMDb | ID 0050706 |
| Рейтинг | IMDb:  |
 Мій дядечко у Вікісховищі | |
роботи Мелані Квентин[fr]
в місті Сен-Мор-де-Фоссе
Сюжет
ред.Багатий промисловець пан Арпель живе з сім'єю у дуже сучасному будинку з різними технологічними пристосуваннями. Його шваґер — пан Юло, має мрійливий і богемний характер. Щоб обмежити вплив шваґра на свого сина пан Арпель дає йому роботу на своїй фабриці.
Ролі виконують
ред.- Жак Таті — пан Юло
- Жан-П'єр Золя[fr] — пан Арпель
- Адрієн Серванті[fr] — пані Арпель
- Ален Бекур — Жерар Арпель
Навколо фільму
ред.- Фільм частково був знятий у студії в Ніцці (вілла Арпель), у Сен-Мор-де-Фосе (будинок пана Юло) та в Кретеї (фабрика, розміщена біля річки Марни) в районі Парижа.
Нагороди
ред.- 1958 Премія Товариства кінокритиків Нью-Йорка:
- 1958 Премія Національної ради кінокритиків США:
- за найкращий іноземний фільм[en], номер 4
- 1958 Премія Каннського кінофестивалю:
- 1959 Премія «Оскар» Академії кінематографічних мистецтв і наук (США):
- 1959 Премія Синдикату французьких кінокритиків:
- 1959 Премія Сан Жорді для кінематографа:
- найкращому іноземному операторові — Жан Буржуан
- 1960 Нагорода Товариства іспанських кіносценаристів[es]
- за найкращий іноземний фільм
Посилання
ред.
«Мій дядечко» на сайті IMDb (англ.) 
(28.03.2023)
|
Це незавершена стаття про французький фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |