Мізінформація — це неправильна або оманлива інформація[1][2]. Відрізняється від дезінформації, яка є навмисно оманливою інформацією.[3][4][5] Часто є ненадійною та неперевіреною інформацією, яка, навіть за умови подальшого спростування, може продовжувати впливати на думки та дії аудиторії.[6]

Історія ред.

Одними з перших форм мізінформації прийнято вважати паскінади на політичних суперників в Італії в період Ренесансу[7] .


Першою широкомасштабною кампанією з мізінформації стала «Велика місячна містифікація», опублікована в 1835 році в нью-йоркській газеті The Sun, у якій містилася серія статей, які нібито описують життя на Місяці, «доповнених ілюстраціями гуманоїдних істот-кажанів і блакитних єдинорогів».[8] Масовий випуск новин у короткий термін також може призвести до фактичних помилок, як це було у випадку заголовку Chicago Tribune 1948 року «Дьюї перемагає Трумена».

 
Гаррі С. Трумен показує невірний заголовок Chicago Tribune, що є прикладом мізінформації.

Розвиток Інтернету змінив традиційні способи поширення мізінформації.[9] Згідно із спостереженнями під час президентських виборів у Сполучених Штатах у 2016 році контент з «ненадійних» веб-сайтів охоплював до 40 % американської аудиторії, незважаючи на те, що мізінформація становила лише 6 % усіх ЗМІ.[10] Пізніше, під час пандемії COVID-19 мізінформація в поєднанні із недостатньою обізнаністю щодо науки про здоров'я та медицину сприяла виникненню подальшої мізінформації.[11]

Мізінформація в Інтернеті ред.

 
Ілюстрація відмінностей між дезінформацією, мізінформацією та малінформацією.

Соціальні медіа можуть сприяти поширенню мізінформації, наприклад, коли користувачі діляться інформацією без попередньої перевірки відповідної інформації. Також все частіше користувачі отримують інформацію з онлайн-джерел на основі персоналізованих алгоритмів, що створює ситуацію, коли вони можуть отримувати різні результати залежно від того, що певна цифрова платформа вважає відповідним їхнім інтересам, незалежно від якості такої інформації.[12]

Новою тенденцією в інформаційному онлайн-середовищі є «відхід від публічного дискурсу до приватного, більш ефемерного обміну повідомленнями», що є викликом протидії мізінформації.[13]

Примітки ред.

  1. Merriam-Webster Dictionary (19 серпня 2020). Misinformation. Процитовано 19 серпня 2020.
  2. Як ворог проводить інформаційні спецоперації: що таке дезінформація та мізінформація - Центр національного спротиву. sprotyv.mod.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023.
  3. Merriam-Webster Dictionary (19 серпня 2020). Disinformation. Merriam-Webster. Процитовано 19 серпня 2020.
  4. Woolley, Samuel C.; Howard, Philip N. (2016). Political Communication, Computational Propaganda, and Autonomous Agents. International Journal of Communication[en]. 10: 4882—4890. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  5. Caramancion, Kevin Matthe (2020). An Exploration of Disinformation as a Cybersecurity Threat. 2020 3rd International Conference on Information and Computer Technologies (ICICT). с. 440—444. doi:10.1109/icict50521.2020.00076. ISBN 978-1-7281-7283-5.
  6. Ecker, Ullrich K.H.; Lewandowsky, Stephan; Cheung, Candy S.C.; Maybery, Murray T. (November 2015). He did it! She did it! No, she did not! Multiple causal explanations and the continued influence of misinformation (PDF). Journal of Memory and Language. 85: 101—115. doi:10.1016/j.jml.2015.09.002.
  7. The True History of Fake News. The New York Review of Books. 13 лютого 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  8. A short guide to the history of 'fake news' and disinformation. International Center for Journalists. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  9. Godfrey-Smith, Peter (December 1989). Misinformation. Canadian Journal of Philosophy (англ.). 19 (4): 533—550. doi:10.1080/00455091.1989.10716781. ISSN 0045-5091.
  10. West, Jevin D.; Bergstrom, Carl T. (13 квітня 2021). Misinformation in and about science. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 118 (15): e1912444117. Bibcode:2021PNAS..11812444W. doi:10.1073/pnas.1912444117. ISSN 0027-8424. PMC 8054004. PMID 33837146.
  11. Swire-Thompson, Briony; Lazer, David (2 квітня 2020). Public Health and Online Misinformation: Challenges and Recommendations. Annual Review of Public Health (англ.). 41 (1): 433—451. doi:10.1146/annurev-publhealth-040119-094127. ISSN 0163-7525. PMID 31874069.
  12. Beware online "filter bubbles" | Eli Pariser (англ.), процитовано 9 лютого 2022
  13. The online information environment: Understanding how the internet shapes people's engagement with scientific information (PDF). The Royal Society. January 2022. ISBN 978-1-78252-567-7. Процитовано 21 лютого 2022.