Міжнародний конкурс класичної гітари імені Мікеле Пітталуги
Міжнародний конкурс класичної гітари імені Мікеле Пітталуги[1] — щорічний музичний конкурс класичних гітаристів, що проводився в Алессандрії (Італія) у 1968—2017 роках і входив до Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів, ISPA (Міжнародне товариство виконавських мистецтв) у Нью-Йорку та ЮНЕСКО.
Засновники
ред.Конкурс започаткував у 1968 році музикознавець Мікеле Пітталуга[2] (1915—1995) як «Премію міста Алессандрія» на честь 800-річчя міста, першим почесним президентом конкурсу став гітарист Андрес Сеговії.
Початково усі учасники конкурсу виступали соло. З 7-го по 11-й конкурси фіналісти виступали частково в супроводі оркестру, а з 12-го (1981 р.) — в супроводі фортепіано, і лише переможець конкурсу виконував концерт з оркестром під час церемонії нагородження. Інколи виступ з оркестром замінював струнний квартет.
Перший приз для класичних гітаристів за роки існування конкурсу виріс з 500 000 італійських лір до 10 000 євро. Контракт з Naxos Records і концертний тур стали складовими частинами нагороди. З 1997 вручалась золота медаль Президента Італії[3].
У 1997 році створили композиторський конкурс під назвою Міжнародний композиторський конкурс для класичної гітари «Мішель Пітталуга», покликаний розширити сучасний гітарний репертуар.
У 2014 році засновано Міжнародний молодіжний конкурс талантів «Pittaluga Junior».
Переможці
ред.№ | 1-а премія | 2-а премія | 3-я премія | Рік |
---|---|---|---|---|
1 | Не присуджено | Лео Вітозінський | Алоїс Менсік | 1968 |
2 | Бето Дазевак | Не присуджено | Лінда Кальсоларо | 1969 |
3 | Не присуджено | Джорджіо Ольтремарі | Міґель Барбера | 1970 |
4 | Гільєрмо Фієренс | Пітер Сіґал | Андрес Марті | 1971 |
5 | Вальтер Фейблі | Андрес Марті | Джон Кларк | 1972 |
6 | Не присуджено | Костас Коціоліс | Мауріціо Колонна | 1973 |
7 | Шеріл Леслі Грайс | Костас Коціоліс | Не присуджено | 1974 |
8 | Не присуджено | Доменіко Сальваті | Не присуджено | 1975 |
9 | Асаму Ямагучі | Юкка Савійокі | Доменіко Сальваті | 1976 |
10 | Кадзухіто Ямашіта | Доменіко Сальваті | Рюхей Кабаяші | 1977 |
11 | Стефано Грондона | Клаудіо Пассаротті | П'єро Бонагурі | 1978 |
12 | Юрген Шелльман | Флавіо Куккі | Роланд Дієнс | 1979 |
13 | Не присуджено | Стефано Карді | Стефано Віола | 1980 |
14 | Леонардо Де Анджелис | Фредерік Зіганте | Жильбер Кламен | 1981 |
15 | Не присуджено | Давіде Фікко | Габріель Гарсіа-Сантос | 1982 |
16 | Франческо Мокчіа | Елена Казолі | Альдо Родрігес Дельгадо | 1983 |
17 | Рафаель Хіменес Рохас | Едоардо Кастанера | Марко Карнічеллі | 1984 |
18 | Елена Папандреу | Лучо Доссо | Марко Карнічеллі | 1985 |
19 | Джузеппе Каррер Массімо Лаура | Не присуджено | Гі Деломмо Гренці Франческо Сорті | 1986 |
20 | Артуро Талліні | Пер Скаренг | Роберто Ламбо | 1987 |
21 | Фабіо Занон | Стефано Рапоні | Марія Естер Гузман Бланко | 1988 |
22 | Ремі Бушер | Стефано Рапоні | Франсіс Лоран | 1989 |
23 | Не присуджено | Джанлука Ді Чезаре (Італія) | Пал Пауліковіч Едоардо Маркезе (Угорщина) | 1990 |
24 | Георг Василев | Паоло Берсано | Анхель Педро | 1991 |
25 | Едоардо Катемаріо | Моніка Паоліні | Массімо Фелічі | 1992 |
26 | Дайсуке Сузукі | Сальваторе Фальконе | Стефан Йенцер | 1993 |
27 | Федеріко Бріаско | Санте Турсі Леопольдо Сарачіно | Димітріос Дімакопулос Франц Галас | 1994 |
28 | Філомена Моретті | Ван Ямін | Сара Джанфелічі | 1995 |
29 | Франсіско Берньє | Вінченцо Зекка | Андре Фішер | 1996 |
30 | Лоренцо Мікелі | Марцін Дилла | Рейко Савада | 1997 |
31 | Горан Крівокапіч | Джуліо Тампаліні | Хадзіме Накамура | 1998 |
32 | Марко Тамайо | Горан Крівокапіч | Ана Відович | 1999 |
33 | Марцін Дилла | Роман В'язовський | Грем Антоні Девайн | 2000 |
34 | Не присуджено | Лоренцо Мікелі | Юусо Ніемінен | 2001 |
35 | Not Awarded | Крістіан Саггезе | Роман В'язовський | 2002 |
36 | Флавіо Сала | Юусо Ніємінен | Антоніо Ескобар | 2003 |
37 | Адріано Дель Саль | Анабель Монтесінос | Не присуджено | 2004 |
38 | Марлон Тітре | Андраш Чакі | Анабель Монтесінос | 2005 |
39 | Артем Дервоєд | Анабель Монтесінос | Пабло Гарібай | 2006 |
40 | Петріт Цеку | Дмитрій Ілларіонов | Ірина Кулікова | 2007 |
41 | Ірина Кулікова | Юусо Ніемінен | Срджан Булат | 2008 |
42 | Андрас Чакі | Кьюхі Парк | Томас Вілото | 2009 |
43 | Анабель Монтесінос | Срджан Булат | Кьюхі Парк | 2010 |
44 | Сесіліо Перера | Кьюхі Парк | Джонатан Болівар | 2011 |
45 | Лазар Шеруана | Екачай Жеракул | Павло Кухта | 2012 |
46 | Емануель Буоно | Екачай Жеракул | Антон Баранов | 2013 |
47 | Ерен Сюалп | Даніель Егільман | Джан Марко Чампа | 2014 |
48 | Ровшан Мамедкулієв | Андреа Де Вітіс | Даніель Егільман | 2015 |
49 | Не присуджено | Андреа Де Вітіс | Марко Топчій | 2016 |
50 | Марко Топчій | Чі Хьон Пак | Джулія Балларе | 2017 |
Посилання
ред.- ↑ Official website
- ↑ Official website: Michele Pittaluga bio. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2017.
- ↑ Michele Pittaluga" Radio Gold article about the 50th edition