Відкрити головне меню

Єфрем Йосипович Мухін (8 лютого 1766, с. Зарожне — 12 лютого 1850, с. Кольцово) — науковець, хірург, анатом, фізіолог, гігієніст, дійсний статський радник. Один з основоположників анатомо-фізіологічного напряму у вітчизняній медицині та вчення про провідну роль головного мозку в життєдіяльності організму. Засновник вітчизняної травматології, започаткував симбіоз травматології та хірургії. Заслужений професор Імператорського Московського університету, доктор медичних наук.

Єфрем Йосипович Мухін
3129 2 ретушь NEW.jpg
Народився 8 лютого 1766(1766-02-08)
с.Зарожне, Слобідсько-Українська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія
тепер Чугуївський район, Харківська область, Україна Україна
Помер 12 лютого 1850(1850-02-12) (84 роки)
с. Кольцово, Таруський повіт, Калузька губернія
Поховання Таруський район
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність лікар, хірург
Alma mater Харківський колегіум
Сфера інтересів медицина
Заклад Q4303916?
Науковий ступінь доктор медичних наук
Аспіранти, докторанти Q15147716?
Діти Q19906630?
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня
Автограф Автограф Е.О. Мухина (1825 г.) ретушь.jpg

Мухін Єфрем Йосипович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився у дворянській сім'ї. Навчався в Харківському духовному колегіумі та Єлисаветградській медико-хірургічній школі (нині Кіровоградський медичний коледж імені Є. Й. Мухіна). Згодом здобув ступінь доктора медицини і хірургії, став професором Московської медико-хірургічної академії та Московського університету, викладав у Московській слов'яно-греко-латинській академії.

Він був членом Московського медико-хірургічного та Геттінгенського сповивального товариств, почесним членом Харківського університету, Петербурзького медико-філантропічного товариства та Московського товариства дослідників природи, кореспондентом Паризького гальванічного товариства. Серед учнів видатного вченого — М. Пирогов, І. Буяльський, І. Дядьковський та ін.

Внесок у медицинуРедагувати

Головну увагу надавав вивченню анатомії. Йому належить крилатий вислів: «Лікар не анатом не тільки не корисний, а й шкідливий». Він першим виклав основні положення рефлекторної теорії. Зробив вагомий внесок у розвиток учення про основну роль нервової системи у виникненні захворювань (теорія нервізму). Започаткував учення про закономірності індивідуального сприйняття зовнішніх і внутрішніх збудників, що впливають на організм людини. Основоположник учення про слизові та синовіальні сумки.

Він винайшов шину-підщелепник, розробив власну методику ампутацій. Крім того, вчений вніс багато цінних пропозицій і впровадив ряд лікувальних та гігієнічних заходів. У медичній практиці почав застосовувати сполуки хлору. Організував перші пункти швидкої допомоги. Невтомний трудівник на ниві медицини організував при Московському університеті зразкову аптеку і став її керівником, створив анатомічні музеї при Московській медико-хірургічній академії та Московському університеті.

Науковий доробокРедагувати

Учений є автором першого оригінального посібника з хірургії та фундаментальної праці з анатомії, понад 50 ґрунтовних праць з різних галузей медицини. Він одним із перших заклав основи гігієни і токсикології, займався проблемами епідеміології, був одним з ініціаторів запровадження щеплень від натуральної віспи, організував вакцинацію в Москві (1801). Як епідеміолог брав участь у ліквідації епідемії холери в Москві (1830).

Серед основних праць виділяють:

  • «De stimulis corpus humanum vivum afficicutibus» (Геттинг., 1804),
  • «Разговор о пользе прививания коровьей оспы» (с 16 чертеж., М., 1804),
  • «Первые начала костоправной науки» (с 37 черт., М., 1806);
  • «Краткое наставление простому народу о пользе прививания коровьей оспы» (с черт., М., 1811),
  • «Связесловие и мышцесловие» (М., 1812),
  • «Курс анатомии для воспитанников, обучающихся медико-хирургической науке» (7 ч., М., 1815; 2 изд., 8 ч., М., 1818);
  • «Основание науки о мокротных сумочках тела человеческого» (М., 1815; 2 изд. М., 1816),
  • «Краткое обозрение наносной холеры; о паровых ваннах и самоваре; о постной и рыбной пище» (М., 1830),
  • «Краткое наставление врачевать от укушения бешенных животных» (М., 1831).
  • «Описания хирургических операций», М., 1807,
  • "Описание способов узнавать и лечить наносную холеру, М., 1831,
  • «Наука о мокротных сумочках тела человеческого», 2 изд., М., 1816.

Пам'ятьРедагувати

Пам'ятник Е. О. Мухіну встановлений в с. Зарожное Чугуївського району Харківської області 08.10.2016 р. Ідея встановити пам'ятник у місці народження лікаря зі світовим ім'ям, належить відомому лікареві, керівникові Всеукраїнської громадської організації імені М. І. Пирогова «Військова медицина України» Олександру Олексійовичу Малишу, яка була підтримана членами Організації. Велику роботу по організації і зв'язкам з органами виконавчої влади робив Почесний член Організації Волков Олексій Вікторович. Неоціненний вклад в організаційній роботі вніс 2-ий Віце-президент, Голова молодіжного крила Організації майор медичної служби Сергій Сергійович Полторацький. Меценатом проекту виступив відомий реконструктивний і пластичний хірург, заслужений лікар України Ростислав Валіхновский. Авторами і скульпторами пам'ятника виступили патріарх монументальної скульптури Ігор Павлович Ястребов і Сергій Ігоревич Ястребов. З нагоди відкриття в Україну приїхали нащадки видатного медика Єфрема Мухіна — пра-пра-пра-внучка Ольга Виноградова з дочкою. Проект підтримала Всеукраїнська громадська організація «Асоціація Українських ортопедів — травматологів», Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, Харківський національний медичний університет. Громадськість Харківщини.[1][1][2].

ЛітератураРедагувати

  • НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.: ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С. 208—209.
  • Покровский Г. А., Профессор Мухин, «Врачебное дело», 1950, № 6;
  • Аникина Т. И., Ефрем Осипович Мухин. 1766—1850 (К 100-летию со дня смерти), «Клиническая медицина», 1951, т. 29.№ 1; * Кракиновская Е., Ефрем Осипович Мухин. 1766—1850 гг. (Столетие со дня смерти), «Советская медицина», 1950, № 2;
  • Букин Ю. В., Русский анатом Е. О. Мухин [1766—1850], «Архив анатомии, гистологии и эмбриологии», 1953, т. 30, вып. 4;
  • Квасов Д. Г., Физиологические идеи Е. О. Мухина (1766—1850), «Физиологический журнал СССР», 1954, т. 40, № 1.

ПриміткиРедагувати

  1. KOLES TV (2016-10-18). Єфрем Йосипович Мухін.. Процитовано 2016-10-23. 
  2. KOLES TV (2016-10-18). Єфрем Йосипович Мухін.. Процитовано 2016-10-23. 

ПосиланняРедагувати