Відкрити головне меню

Халіл Іналджик
Народився 1655[1][2][…]
Алеппо, Сирія
Помер 1716[1][2][…]
Патри, Греція
Громадянство
(підданство)
Османська імперія
Діяльність історик, астролог
Сфера інтересів історія Османської імперії
Відомий завдяки: написанню хроніки "Таріх Наїма"

Наїма Мустафа (1655—1716; 1065—1218 за календарем Хіджри) — чиновник Османської імперії та османський історик, який написав хроніку, яка відома як Ta'rīkh -i Na'īmā (Таріх-і Наїма). Часто вважається першим офіційним істориком Османської імперії, хоча ця посада, ймовірно, була створена вже за його наступника, Рашида.

БіографіяРедагувати

Мустафа Наїма народився в сім'ї яничара в місті Алеппо. Він вступив до двірцевої охорони в Константинополі і тут здобув освіту секретаря. Він піднімався щаблями системи фінансового управління імперії, допоки в результаті двірцевих інтриг не був висланий на провінційну адміністративну посаду в 1715 році. Як історик, він згадує про прибуття послів від Імперії Великих Моголів: Каїм-Бека, Сеїда Атаулли і Хаджі Ахмад Саїда, посланих Імператором Моголів Шах-Джаханом. Посли були розміщені в сералі Сайвуш-паші.

«Сад Хусейна в переліці хронік Сходу та Заходу»Редагувати

Основна робота Мустафи Наїма — Ravḍatü 'l-Ḥüseyn fi ḫulāsat-i aḫbāri 'l-ḫāfiqayn (روضة الحسين فى خلاصة أخبار الخافقين османською; літературною — "Сад Хусейна в переліці хронік Сходу та Заходу». Праця була закінчена в 1704 році і була присвячену візиреві Амказаду Хусейн-паші. У книзі розглядаються події з 1591 по 1660 рік.

«Історія Наїм»Редагувати

Наїма Мустафа — автор одного з найвідоміших в турецькій історіографії літописів. На жаль, витяги з цього твору — «Історія Наїм» — досі потрапляли до українських істориків через «треті руки» — в працях зарубіжних сходознавців. Та, власне, це були лише нечисленні посилання на Мустафу Наїму, а не переклади повноцінних частин його праці.

Між тим хроніка містить величезну кількість досі невідомої нам інформації про власну історію, відносини з Османською імперією, життя Кримського ханства і т. д. Один з таких витягів з «Історії Наїм» вперше пропонується в російському перекладі. Цей розділ літопису присвячений українсько-російській війні 1658—1659 років. А точніше — відомій Конотопській битві і пов'язаними з нею боями, і є описом справжньої баталії. З перших рядків автор розповідає про загальний стан справ в Османській імперії. Трактування тих подій в устах Мустафи Наїми істотно відрізняється від того, що нам відомо з давно відомих європейських джерел.

Тут варто відзначити ще два моменти з біографії хроніста. Перший — її дослідники припускають, що той був прихильником суфізму і міг належати до ордена Бекташі. Отже, і ставлення хроніста до сусідніх народів не було таким категоричним, строгим, як в ортодоксальної частини тодішньої Османської еліти. Власне, 17 століття позначилося для неї протистоянням двох партій: улемів і яничарів. Саме до останньої і належав літописець.

Момент другий — цілком ймовірно, що Мустафа Наїма, пишучи цю хроніку, користувався тими історичними джерелами, як літописами своїх попередників, які назавжди втрачені для сучасних дослідників, бо згоріли в середньовічних стамбульських пожежах.

Видання українськоюРедагувати

  • Мустафа Наїма. Гюсейнові городи у витягу історій від заходу та сходу (Повідомлення про Україну) / Переклад з османсько-турецької Олександра Галенка та Олеся Кульчинського, студії Олександра Галенка. — Київ: видаництво Жупанського, 2016. — 288 с.

ПосиланняРедагувати