Відкрити головне меню

Координати: 44°31′50″ пн. ш. 33°41′59″ сх. д. / 44.530504° пн. ш. 33.699789° сх. д. / 44.530504; 33.699789 Мурзак-Кобакримськотатарської — княжа печера) — мезолітичний грот в Криму, у Балаклавському районі Севастополя. Розташований у горі Ісар у Чорноріченському каньйоні на лівому березі річки Чорна. Стоянка є епонімною для мурзак-кобинської культури тарденуазького кола.

Відкритий радянськими вченими Сергієм Бібіковим і Е. В. Жировим в 1936.

Висота над рівнем річки 36 м. Стоянка знаменна подвійним похованням кроманьйонців, — перші поховання пізньої середньокам'яної доби.

ВиробиРедагувати

Комплекс налічує понад 4000 знахідок, головним чином крем'яних виробів й також кістяні знаряддя і кістки тварин барана, кабана, благородного оленя, кота, ведмедя[1] З домашніх тварин відома лише собака.

Серед кістяних виробів багатозубі гарпуни, шила проколи, наконечники стріл, голки з вушком, підвіски та інше.

Знайдені мікроліти тарденуазського типу (скребачки, різці, ножеподібні пластинки, геометричні мікроліти), вироби з кістки та рогу (гарпуни, шила, проколки, лощила), кістки сучасних видів тварин, багато мушель равликів.

Нуклеуси великі, переважно конічні, косо- або рівно-зрізані. Пластини середніх розмірів. Знарядь праці близько 300 екземплярів:

  • великий відсоток пластинок з виїмками (19,5 %);
  • скребків відносно мало (15 %).: більше половини скребків кінцеві, в тому числі понад 5 % на укорочених пластинах;
  • різці відносно нечисленні (14,3 %), зазвичай бічні на пластині;
  • мікроліти представлені переважно трапеціями (4,4 %). Вони невеликих розмірів;
  • круто-ретушуванні сегменти подовжених пропорцій. Їх значно менше за трапеції (1,0 %).
  • наявність окремих трикутників, косих й сегментоподібних вістрів та інше.

Рибальство й скотарствоРедагувати

Мурзак-Коба розташована над річкою Чорною яка в ті часи була значно більшою. Мешканці гроту ловили річкову рибу, про що свідчать численні знахідки кісток великої риби в печері — чорноморського лосося, вирозуба, рибця, судака, сома (за розміром грудного плавця деякі соми досягали 170 сантиметрів завдовжки).

Серед знайдених в печері кісток свиней до 70 % належали молодняку. А велике число кісток молодих тварин, як прийнято вважати, є ознакою придомашнювання цих тварин.

ПохованняРедагувати

Вік чоловіка становив 40-45 років, жінка була значно молодша — 20-25 років. Покійники лежали у витягнутому положенні на спині в неглибокій ямі головами на схід. До мурзак-кобинської культури також відноситься поховання виявлене у гроті Фатьма-Коба, що відрізняється від мурзак-кобинських.

Фактично для поховання не копали могилу, а засипали тіла камінням. Пізніше диким тваринам вдалося розкопати поховання і частоково пошкодити труп чоловіка. Після цього люди додатково заклали могилу ще кількома рядами каменю і засипали землею.

Антропологічно поховані належали до довгоголового та широколицього пізнього кроманьйонського типу[2]. На обох руках жіночого кістяка дві останні фаланги мізинців були ампутовані ще в дитинстві. Цей факт свідчить про існування у мезоліті Криму обряду відтинання пальців, який ще до недавнього часу зустрічався у відсталих народів — бушменів, аборигенів Австралії тощо. Скелети з ампутованими останніми фалангами на одному чи кількох пальцях знаходили в Європі у Пірінеях, але саме знахіднка в Мурзак-Коба дозволила стверджувати, що це було зумисне спотворення, а не медична операція. Права рука чоловіка заходить під ліву руку жінки, що свідчить, про те, що поховання було одночасним. В черепі чоловіка знайдено застряглий шматок кременю, що певно свідчить, про те, що він загинув насильницькою смертю. Ці дві обставини дають привід зробити припущення, про ритуальне вбивство молодої жінки.

Джерела та літератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Векілова, Е. А. (1974). Природные условия и человек в палеолите Крыма. В книге: Первобытный человек и природная среда. Москва: Наука. с. 160–165. 
  2. Цікаво, що неподалік в печері Фатьма-Коба було знайдене теж мезолітичне поховання яке однак зроблене за явно іншим обрядом і містить кістяки людей зовсім іншого, середземноморського, антропологічного типу.

ПосиланняРедагувати