Мудехарські повстання

Мудехарські повстання (ісп. Las revueltas mudéjares) — заколоти мусульманського населення, яке потрапило під владу офіційно християнських держав Іберійського півострова в міру просування Реконкісти на південь.

Загалом усі вони завершилися поразкою мусульман. Повсталі зазнавали страт, репресій і депортацій. Розуміючи безвихідь свого становища, багато мудехарів виїжджали з піратами в країни Магріба або ж переходили до християнства.

Прагматичні едикти 1501-1502 змусили всіх нехристиян Іспанії прийняти католицтво, але деякі моріски продовжували практикувати крипто-іслам, а тому продовжували зазнавати дискримінації, і як наслідок, самі неодноразово піднімали повстання.

Вигнання морисків у 1609-1614 завершило період релігійних повстань, хоча не всі з них мали виключно релігійний характер.

Список мудехарських повстань ред.

  • Мудехарське повстання (1244), Валенсія
  • Мудехарське повстання (1248-1258), Валенсія
  • Мудехарське повстання (1276), Валенсія, поселення Алькою.
  • Мудехарське повстання (1264) (Севілья, Мурсія) сталося після захоплення нижньої Іберії Кастильської короною. Було пригнічено у досить жорсткій формі. Після придушення повстання Гвадалаквівірська низовина втратила більшу частину свого довоєнного мусульманського населення, яке бігло або було насильно виселене до Гранадського емірату. Проте мусульманське населення Мурсії збереглося.
  • Мудехарське повстання (1276-1304) торкнулося мусульман Арагона, Аліканте та Валенсії. Було також подавлено, але без масових депортацій.
  • Мудехарське повстання (1490) торкнулося Гранадського емірату напередодні падіння Гранади[1]
  • Повстання гранадських мусульман 1499-1502

Повстання морисків ред.

У 1501-1526 всі мусульмани сучасної Іспанії номінально прийняли католицтво.

Інші ред.

Невдоволення мусульманського селянства зіграло деяку роль так званому Братському повстанні 1519-1523.

Примітки ред.

  1. UCM-Universidad Complutense de Madrid[недоступне посилання з Март 2018]