Морфологія української мови

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Морфологія — це розділ мовознавства, що вивчає частини мови.

Усього в українській мові є 3 види частин мови:

1) Самостійні частини мови

Іменник (Хто? Що? )

Прикметник (Який? Чий?)

Числівник (Скільки? Котрий?)

Займенник: (Хто? Що? Який? Чий? Скільки? Котрий?)

Дієслово (Що робити? Що зробити?)

Прислівник (Як? Коли? Де? Куди? Звідки? Для чого? Навіщо? Чому? Яким способом? Наскільки?)

Прийменник: служить для зв’язку слів у словосполученні (у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між)

Наприклад: Ще в дитинстві я ходив у ліс.

Сполучник: служить для зв’язку однорідних членів, простих речень у складному (і, а, ні, та, зате, однак, через те що,)

Наприклад: У неї очі – як сонце.

Частка: надає словам чи реченням додатковий смисл (будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-...)

Наприклад: Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).

Вигук: виражає почуття.