Морозов Іван Титович

Іван Титович Моро́зов (1889(1889), село Головинське Владимирського повіту Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація — 1957, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, відповідальний секретар Самарського губернського і Татарського обласного комітетів РКП(б). Член ВЦВК РРФСР і член ЦВК СРСР 3-4-го скликань. Кандидат у члени ЦК РКП(б) у 1923—1925 роках. Член Центральної Контрольної Комісії ВКП(б) у 1925—1927 роках. Член ЦК КП(б) Азербайджану в 1932—1933 роках.

Морозов Іван Титович
Народився	1889 село Головинське Владимирського повіту Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація
Помер	1957 Москва, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Партія	КПРС

Життєпис

Народився в родині прикажчика-мебельника. У дитячі роки разом із родиною переїхав до міста Владимира. Здобув домашню освіту, навчався у церковнопарафіяльній школі, два роки у міському чотирикласному училищі та в залізничному училищі, але не закінчив їх.

З 1899 року працював ливарником у кустарній майстерні, потім писарем у Владимирському окружному суді, статистиком у Владимирській губернській земській управі.

Брав активну участь у російській революції 1905—1907 років. У 1906 році був заарештований, засуджений до адміністративного заслання у місто Вологду, із заслання втік.

Член РСДРП з 1908 року.

У 1909—1911 роках працював у Лефортовському товаристві тверезості міста Москви, проводив підпільну партійну роботу в Москві. З 1911 року — на підпільній партійній роботі в місті Владимирі, працював у Червоному хресті.

У 1912 році знову заарештований, але незабаром звільнений.

З 1913 року працював у Санкт-Петербурзькому товаристві конторників, був секретарем лікарняної каси Франко-Російського заводу в Санкт-Петербурзі. Обирався членом нелегального Міського районного комітету РСДРП(б), працював у нелегальній партійній друкарні.

У січні 1915 року засуджений до адміністративного заслання в село Усть-Піт Єнісейської губернії.

У 1916—1917 роках служив у російській армії, був т.в.о. командира саперного взводу. У 1917 році знову заарештований за революційну діяльність. 6(19) березня 1917 року амністований.

У 1917 році — секретар Симонівської районної Спілки металістів у Москві, член і секретар Військового бюро при Московському комітеті РСДРП(б), брав участь в організації Червоної гвардії Москви.

У 1917—1919 роках — скарбник, секретар, завідувач організаційного відділу, завідувач відділу охорони праці ЦК Спілки металістів.

У жовтні 1919 — 1920 року — комісар на Південному та Кавказькому фронтах РСЧА.

У 1920—1921 роках — секретар ЦК Спілки металістів.

З жовтня 1921 по січень 1922 року — голова Самарської губернської комісії з чистки партії.

У січні — липні 1922 року — завідувач організаційного відділу Самарського губернського комітету РКП(б).

У лютому — 3 липня 1922 року — в. о. відповідального секретаря Самарського губернського комітету РКП(б).

3 липня 1922 — 10 травня 1924 року — відповідальний секретар Самарського губернського комітету РКП(б).

У березні 1924 — 5 листопада 1925 року — відповідальний секретар Татарського обласного комітету РКП(б).

У листопаді 1925 — лютому 1928 року — народний комісар робітничо-селянської інспекції Казакської АРСР — голова Казакської крайової контрольної комісії РКП(б).

У квітні 1928—1930 роках — завідувач відділу зі створення колгоспної літератури, член Правління видавництва сільськогосподарської кооперації «Книгосоюз»; заступник головного редактора Держсоцеквидаву.

У лютому 1931 — лютому 1932 року — інструктор ВЦРПС.

У лютому — березні 1932 року — завідувач відділу культури і пропаганди марксизму-ленінізму ЦК КП(б) Азербайджану.

У березні 1932 — січні 1933 року — редактор газети «Бакинский рабочий», директор Інституту історії партії ЦК КП(б) Азербайджану.

У січні — листопаді 1933 року — відповідальний інструктор політичного управління машинно-тракторних станцій Народного комісаріату землеробства СРСР.

У листопаді 1933—1934 роках — завідувач сектору перевірки виконання, завідувач Головної інспекції Об'єднаного державного видавництва СРСР.

У 1934—1957 роках — на господарській роботі в Москві.

Джерела

• Морозов Иван Титович (рос.)