Ро́сса мо́ре — море, частина Південного океану біля берегів Антарктиди; врізається на близько 1,5 тисяч км між Східною і Західною Антарктидою. Назване на честь британського полярного дослідника Джеймса Росса.

Море Росса
Антарктичні моря Південного океану
77° пд. ш. 176° зх. д. / 77° пд. ш. 176° зх. д. / -77; -176
Область Антарктида
Розташування Південний океан
(тихоокеанський сектор)
Площа 440 000 км²
960 000[1] км²
Найбільша глибина 2972 м
Середня глибина 677 м
Довжина берегової лінії 2400 км
Мапа
CS: Море Росса у Вікісховищі
Карта Антарктиди. Червоним виділене Море Росса.

Загальні дані ред.

Площа — 960 тисяч км², у тому числі 500—540 тисяч км² під Шельфовим льодовиком Росса.

Найбільша глибина — 2 972 м.

Середньорічна температура води на поверхні менше — 1 °C, солоність 33,75—34,4 ‰.

Припливи подобові до 1 м.

Фауна: тюлень Росса, тюлень Ведделла, тюлень-крабоїд, кити.

Клімат ред.

Майже вся акваторія моря лежить в антарктичному кліматичному поясі, відкриті північні частини моря — в субантарктичному[2]. Над південною акваторією моря цілий рік переважає полярна повітряна маса. Сильні катабатичні вітри. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Літо холодне, зима порівняно м'яка[3]. Над північною відкритою частиною моря взимку дмуть вітри з континенту, що висушують і заморожують усе навкруги; влітку морські прохолодні західні вітри розганяють морську кригу, погіршують погоду[3].

Острови ред.

Бофорта, Франкліна, Росса.

Антарктичні наукові станції ред.

Мак-Мердо (США) і Скотт (Нова Зеландія).

Біологія ред.

Акваторія моря утворює окремий морський екорегіон Море Росса південноокеанічної зоогеографічної провінції[4]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до антарктичної циркумполярної області антарктичної зони[5].

Примітки ред.

  1. Разом із площею шельфового льодовика Росса.
  2. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  3. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  4. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  5. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література ред.

  • Географический энциклопедический словарь. — М.: «Советская энциклопедия», 1989. стор. 397. (рос.)

Посилання ред.