Відкрити головне меню

Монітори типу «Гілдур»

Модель монітора (броньованого канонерського човна) "Гілдур"

Монітори типу "Гілдур" (Hildur) — це тип з семи невеликих моніторів (броньованих канонерських човнів) ВМС Швеції. Будувалися з 1872 по 1875 рік як збільшена та сильніше броньована версія менших кораблів аналогічної конструкції типу "Скольд".[1] Іноді п'ять побудованих у 1873-1875 роках моніторів виділяють у окремий тип "Берсерк"[2].

Питання класифікації.Редагувати

Офіційно кораблі класифікувалися як броненосці третього рангу ( 3:e klass Pansarbåtar). Оскільки гармата головного калібру була встановлена у нерухомій башті, технічно це були броньовані канонерські човни. Водночас низка осадка та обриси корабля сильно нагадували класичний USS Monitor, тож кораблі частіше називають моніторами.[3]

КонструкціяРедагувати

Кораблі були спроектовані лейтенантом Джоном Крістіаном д'Айлі (John Christian d'Ailly). Призначалися насамперед для захисту Стокгольма з боку шхер та озера Меларен, а також для посилення оборони прибережних фортець. Завдяки низькій осадці був можливий перехід моніторів мілководним Гета-каналом, який з'єднує Балтійське море північніше 58-ї паралелі і акваторію Каттегат, яка сполучається з Північним морем, а також їх служба на великих шведських озерах, які з'єднував канал, наприклад на Веттерні.

Водотоннажність моніторів типу "Гілдур" складала 460 тон.

БронюванняРедагувати

Корпус корабля мав відносно помірне бронювання, водночас башта, яка піднімалася над водою, була значно сильніше броньована

ОзброєнняРедагувати

 
Один з моніторів типу "Гілдур" "Герда", 1895 рік

У всіх моніторів класу Hildur була одна нерухома башта. [4] Ці монітори озброювались спочатку одною 267 міліметровою дульнозарядною гарматою, потім 240 міліметровою нарізною, якою заміняли дульнозарядні й на старіших кораблях. Пізніше головний калібр доповнили додатковим озброєнням - механічним кулеметом Норденфельта.

Оскільки спочатку озброєння корабля складалося з однієї жорстко зафіксованої гармати. Це унеможливлювало вогонь по противнику, якщо монітори рухалися паралельним або протилежним до нього курсом. Тому на останньому з побудованих кораблів цього типу, "Folke" її встановили у нарямі на корму, аби корабель міг прикривати відступ інших моніторів.[5]

Упродовж їх тривалої служби кораблі переоснащували більш сучасними зразками гармат, які можна було наводити у певному секторі, не повертаючи весь корабель.

СлужбаРедагувати

Оскільки Швеція успішно зберігала нейтралітет у 19 та 20 століттях, ці кораблі ніколи не застосовувалися в бою. Останні монітори цього типу припинили використовувати як артилерійські кораблі вже після Першої світової війни.

 
Корабель-музей "Sölve"

Відреставрований корпус одного з моніторів цього типу, "Sölve", який використовувався як баржа для перевезення нафти, зберігається у Гетеборзі.

Посилання.Редагувати

  1. Gogin, Ivan (2010). GERDA small monitors (1872). Navypedia. Процитовано 05.09.2019. 
  2. Gogin, Ivan (2010). BERSERK small monitors (1873-1875). Navypedia (англійська). Процитовано 05.09.2019. 
  3. Bjoerud, Stellan (1986). Monitors and Armored Gunboats of the Royal Swedish Navy, Part 1. XXIII (2) (англійська). Toledo, Ohio: Warship International. International Naval Records Organization. с. 167–80. ISSN 0043-0374. 
  4. Clowes, Sir William Laird (1900). The Naval Pocket-book, Volume 5. W. Thacker & Company. с. 552. 
  5. Harris, Daniel G. (1994). У Roberts, John. The Swedish Monitors" in Warship (англійська). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. с. 22–34. ISBN 1-55750-903-4.