Монастир Святого Стефана (Гайдельберг)
Монастир Святого Стефана (нім. Stephanskloster) — колишній монастир у німецькому місті Гайдельберзі, від якого збереглися лише залишки фундаменту. Був заснований в XI столітті як друга філія Лоршського монастиря поряд з вже існувавшим в той час монастирем Святого Михайла. Знаходиться на горі Міхельсберг — південній вершині гори Гайлігенберг.
| Монастир Святого Стефана | |
| Дата створення / заснування | 1090[1] |
|---|---|
 | |
| Чернечий орден | бенедиктинці |
| Країна | Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Гайдельберг |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
| Час/дата припинення існування | 1556[1] |
| Статус спадщини | пам'ятка культури[d] |
 | |
 Монастир Святого Стефана у Вікісховищі | |
Координати: 49°25′10″ пн. ш. 8°42′15″ сх. д. / 49.41960000002777775° пн. ш. 8.70420000002777883° сх. д.
Історія ред.
Монастир був заснований близько 1090 року бенедиктинцем Арнольдом і став другим монастирем в Хайлігенберзі після сусіднього монастиря Святого Михайла. Арнольд побудував скит і каплицю на передній вершині Аберінсберга. Зундебольду, настоятелю монастиря Святого Михайла, сподобалася келія Арнольда, і в 1094 році він з дозволу монастиря Лорш прибудував будівлю монастиря. Головним жертводавцем був хрестоносець з Гандшусгайма. Його вдова Газеха похована в західній частині колишньої церкви, про що свідчить її надгробок. Монастирська церква була побудована в готичному стилі в XII столітті.
Коли бенедиктинські чернечі звичаї дедалі більше послаблювалися, з середини XIII століття управління монастирем прийняли суворі монахи-премонстрати з монастиря Всіх Святих у Шварцвальді. До цього періоду (приблизно XIV або початок XV столяття) відносяться будинки монастиря на південь від монастирської церкви. Невідомо, де знаходились житлові та господарські будівлі монастиря до цієї перебудови.
Монастир був розпущений у XVI столітті після Реформації. У 1589 році Гайдельберзький університет, як спадкоємець монастиря, вирішив віддати його як каменоломню громадянам Гайдельберга. У 1885/1886 роках із залишків монастирського каміння була побудована оглядова вежа, з якої відкривався вид на замок і долину Неккара. За часів монастиря Неккар було добре видно і без вежі, бо вершина гори тоді була голою через вирубку лісу для будівництва та опалення. Тоді ж була відреставрована сусідня давня цистерна Гайденлох.
Від монастирського комплексу збереглися лише залишки фундаментів та копія надгробку вдови спонсора монастиря Газехи з латинським написом. Напис говорить:
- HAZECHA RICFRIDII DEPOSCENS HIC SEPELIRI PREDII QUARTUM SUI CESSIT HUIC DOMUI HIC CONSISTENTES EIUS OBITUM RECOLENTES SINT UT PERPETUO VIVAT ET IPSA DEO VIIII KL DECEMBRIS OBIIT HAZECHA.
- Переклад: Газеха [дружина] Рікфріда бажала бути похованою тут і залишила чверть [свого майна] цьому дому/ордену, щоб ті, хто оселився тут, могли пам'ятати її смерть, і щоб вона мала вічне життя в Бозі. 9 грудня [23 листопада, рік смерті невідомий, початок XII ст.] Газеха померла.
-
Вигляд зі сходу, стіни церкви та східне крило монастиря -
Вигляд з південного сходу, стіни церкви та східне крило монастиря -
Знімок стін фундаменту з нижнього ярусу вежі Гайлігенберзької вежі -
Гейлігенберзька вежа, побудована із залишків монастиря в 1885/1886 роках
Примітки ред.
Посилання ред.
- Бенедиктинський Монастир Святого Стефана на Гайлігенберзі в базі даних монастирів Баден-Вюртемберга Державного архіву Баден-Вюртемберга
Література ред.
- Uwe Gross, Michael Weihs: Untersuchungen im Stephanskloster auf dem Heiligenberg bei Heidelberg. In: Archäologische Ausgrabungen in Baden-Württemberg 1995. Konrad Theiss, Stuttgart 1996, ISBN 3-8062-1234-1, S. 296—300.
- Fritz Trautz: Das untere Neckarland im frühen Mittelalter. Carl Winter Verlag, Heidelberg 1953, S. 110—114.