Мод Канінгтон
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Мод Едіт Каннінгтон (англ. Maud Edith Cunnington, уроджена Педж (англ. Pegge); 24 вересня 1869, Брітон-Феррі, Гламорган, Уельс, Великобританія — 28 лютого 1951) — валлійський археолог. Найбільшу популярність здобула завдяки розкопкам кількох великих пам'яток доісторичного періоду на рівнині Солсбері.
| Мод Канінгтон | |
|---|---|
| Народилася |
24 вересня 1869 НІтd, Ґламорґан, Уельс, Сполучене Королівство |
| Померла |
28 лютого 1951 (81 рік) Дівайзіс, Вілтшир[d], Вілтшир, Велика Британія ·хвороба Альцгеймера |
| Країна | Уельс |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Cheltenham Ladies' Colleged |
| Знання мов | англійська |
| Членство | Wiltshire Archaeological and Natural History Societyd |
| У шлюбі з | Ben Cunningtond |
| Нагороди |
 |
Дочка Чарльза Педжа, головного лікаря Вернон-Хауса — останньої приватної психіатричної клініки в Уельсі.
Вона мала шість братів і сестер. Старший брат, Едвард Педж, став відомим лікарем і не менш відомим регбістом.
Короткий час навчалася у Челтенхемському жіночому коледжі.
У 1889 році вийшла заміж за археолога Бена Каннінгтона, почесного куратора музею містечка Дівайзіс. Єдиний син Едвард загинув під час Першої світової війни.
З 1897 займалася роботами з «рятувальної археології» — термінових розкопок пам'ятників, яким загрожувало знесення або руйнування. Розкопувала такі нині відомі в археологічній літературі пам'ятники, як Неп-Хілл — перша відома насипна стоянка, поселення залізної доби в Олл-Кеннінгс-Крос, Вест-Кеннетський курган, Фігсбері-Рінг, Вудхендж (назва якому дала вона сама за аналогом).
Також вона повторно відкрила Уілтширське святилище, забуте невдовзі після того, як його відвідав у XVIII столітті відомий антиквар та археолог Вільям Стьюклі. Земельні ділянки, на яких знаходилися Вудхендж і Уілтширське святилище, були придбані сімейством Каннінгтонів і потім передані державі.
У 1931 році М. Каннінгтон обрали президентом Уілтширського товариства археології та природної історії.
У 1948 році вона стала командором Ордену Британської імперії за заслуги в археології, і таким чином стала першою жінкою-археологом, яка заслужила цей орден. Але страждаючи з 1947 року на хворобу Альцгеймера, вона так і не дізналася про цю нагороду.
Майже все своє майно загальною вартістю близько 14 000 фунтів стерлінгів вона заповідала Музею Уілтширської спадщини.
Література ред.
Rundle, P. Cunnington, Maud Edith (1869-1951). // Oxford Dictionary of National Biography. - Oxford University Press, 2004. accessed 23 September 2005