Моделі ядра
Ядерні моделі — це підходи до наближеного опису ядер атомів як об'єктів із відомими властивостями.
На початок XXI сторіччя досконалої моделі ядра не було розроблено, кожна з наявних моделей описує лише частину властивостей ядра[1] і має обмежену область застосування[2].
Ядерні моделі класифікують у три групи[3][4]:
- Моделі незалежних частинок (англ. independent-particle models) або одночастикові, в яких припускається що частинки ядра не взаємодіють між собою й рухаються незалежно. До них належать модель Фермі-газу, оболонкова модель та їхні варіації, зокрема, статистична (термодинамічна) модель.
- Моделі з сильною взаємодією нуклонів (англ. strong-interaction) або колективні, де головним припущенням є те, що протони й нейтрони зв'язані сильною взаємодією. Прикладом моделі з цієї групи є краплинна модель ядра та її модифікації (модель п'ятивимірного гармонійного осцилятора, модель аксіально-симетричного ротатора).
- Узагальнені моделі, які поєднують особливості двох попередніх. Аналогією таких моделей є двофазна система — згусток рідини (або тверде тіло, здатне до деформації), що перебуває в динамічній рівновазі із газом нуклонів.
Див. також
ред.Зноски
ред.- ↑ Мінцер, Потяженко та Невойт, 2021, с. 119.
- ↑ Б.С. Ишханов, И.М. Капитонов, В.Н. Орлин (1997). Модели атомных ядер. Ядерная физика в Интернете (Web-версия учебного пособия) (рос.). Публикацию подготовил Э.Кэбин. М.: Изд-во Московского университета. 1. Введение. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 11 липня 2024.
- ↑ Лебедь, Мислінчук та Дейнека, 2015, с. 117.
- ↑ Nuclear model. Britannica (англ.). Процитовано 1 липня 2024.
Література
ред.- Мінцер, О.П.; Потяженко, М.М.; Невойт, Г.В. (2021). Магнітоелектрохімічна теорія обміну речовин. Том 1 Концептуалізація: моногр. у 2 т. Київ-Полтава: Інтерсервіс. ISBN 978-966-999-144-7.
- Лебедь, О.О.; Мислінчук, В.О.; Дейнека, О.Ю. (19 листопада 2015), Використання аналогій в моделюванні атомних ядер на прикладі одночастинкових моделей (PDF), Наукові записки Кіровоградського державного редагогічного університету імені Володимира Винниченка, Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, № 8 (ІІІ), с. 116-123, ISBN 978-966-7406-67-7, процитовано 6 липня 2024