Мовна інспекція (Естонія)

Мовна інспекція (ест. Keeleinspektsioon) — державний орган, що знаходиться під керівництвом Міністерства освіти Естонії. Завданням Мовної інспекції є нагляд за виконанням Закону про мову, а також інших правових актів, що регулюють знання та застосування державної мови. У компетенцію інспекції головно входять[1]:

  • нагляд за виконанням вимог до використання мови у діловодстві органів державної та місцевої влади, у сфері обслуговування, торгівлі та охорони здовов'я
  • нагляд за відповідністю офіційного вживання мови літературній нормі
  • контроль за виконанням вимог до знання державної мови працівниками
Мовна інспекція
ест. Keeleinspektsioon
Загальна інформація
Країна Естонія Естонія
Керівництво діяльністю здійснює Уряд Естонії
Керівне відомство Міністерство освіти та досліджень Естонії
Штаб-квартира вул. Ендла, 4, Таллінн
Генеральний директор Ільмар Томуск1995 року)
keeleinsp.ee

У разі виявлення порушень, інспектори мають право застосовувати адміністративні заходи, від попереджень до штрафів, що стягуються з організацій та приватних осіб, направляти працівників на безкоштовні мовні курси, а також (в разі систематичного невиконання працівником вимог мовного закону) рекомендувати державним установам і приватним підприємствам звільнити працівника.

Передумови створенняРедагувати

Протягом радянської окупації почалась інтенсивна русифікація. Масивна програма навчання російською мовою була впроваджена замість навчання естонською, а російська заступила естонську в якості єдиної мови в деяких сферах економіки (таких як банківська справа, вугледобування, енергетика, статистика, залізничні, морські та повітряні перевезення). Естонці мусили вчити російську, щоби зберегти свої робочі місця. Станом на 1980-ті, російська стала офіційною мовою, тоді як естонська була de facto зведена до мови меншини. Через щоразу більші обмеження публічного використання естонської мови в Естонії занепад естонської набув рис реальної перспективи[2].

Після відновлення незалежності у 1989 естонську мову проголошено єдиною офіційною державною мовою, а Закон про мову (ест. Keeleseadus) став засобом протидії збільшенню російської одномовності серед мешканців Естонії[3]. Мовну інспекцію (у її першій формі) було створено 1990 року.

КритикаРедагувати

Існує думка про Мовну інспекцію як про репресивний орган, головною функцією якого є постійний тиск на російськомовну частину суспільства Естонії[4].

Діяльність Мовної інспекції неодноразово ставала об’єктом зауважень з боку міжнародних правозахисних структур. 2006 року Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (англ. European Commission against Racism and Intolerance) зазначила, що «здається, нічого не впроваджено для нагляду за діями Мовної інспекції при виконанні Закону про мову» та «Мовна інспекція, як здається, не бере до уваги регіональні особливості при застосуванні Закону про мову»[5]. У 2010 році ця ж комісія повторила свою рекомендацію запровадити механізм нагляду за працею Мовної інспекції та додатково рекомендувала проводити «регулярні консультації з представниками російськомовної спільноти стосовно роботи Мовної інспекції з метою покращити її сприйняття членами цієї групи»[6]. У заключних зауваженнях Комітету з економічних, соціальних і культурних прав ООН до третьої періодичної доповіді Естонії (2019) сказано: «Комітет занепокоєний застосуванням державою-учасницею каральних підходів до забезпечення Закону про мову, в тому числі через мандат і функції Мовної інспекції, а також браком контроля за її деяльністю»[7].

Однак ситуація, попри запевнення керівництва Інспекції[8], змінилась дуже слабко[9].

Разом з тим, діяльність інспекції користується схваленням і підтримкою естономовних громадян[10].

ПриміткиРедагувати

  1. Keeleinspektsiooni põhimäärus. https://www.riigiteataja.ee (et). Процитовано 08.02.2020. 
  2. Rannut, M. (2008). Estonianization Efforts Post-Independence. У Pavlenko, A. Multilingualism in post-Soviet countries. Multilingual Matters. ISBN 978-1-84769-087-6. 
  3. Siiner, M. (2006). Planning Language Practice: A Sociolinguistic Analysis of Language Policy in Post-Communist Estonia. Language Policy (Springer) 5 (s): 161–186. doi:10.1007/s10993-006-9004-9. 
  4. Март Луйк: русские странно относятся к Языковой инспекции. https://rus.postimees.ee (ru). Процитовано 08.02.2020. 
  5. European Commission against Racism and Intolerance : Third report on Estonia : CRI(2006)1. https://rm.coe.int (en). Процитовано 08.02.2020. 
  6. ECRI REPORT ON ESTONIA (fourth monitoring cycle) : CRI(2010)3. https://rm.coe.int (en). Процитовано 08.02.2020. 
  7. Committee on Economic, Social and Cultural Rights : Concluding observations on the third periodic report of Estonia. https://www.ohchr.org/EN/pages/home.aspx (en). Процитовано 08.02.2020. 
  8. Языковая инспекция: нас называют вежливыми людьми и зовут приходить еще. https://rus.postimees.ee (ru). Процитовано 08.02.2020. 
  9. Куда хочется послать Языковую инспекцию. https://rus.postimees.ee (ru). Процитовано 08.02.2020. 
  10. Tartlased kaebavad ingliskeelse teeninduse üle : Keeleinspektsioon on saanud viimase poole aasta jooksul mitmeid kaebuseid, milles kurdetakse, et Tartu söögikohtades ei oska töötajad piisavalt eesti keeles rääkida ning püüavad teenindada kliente inglise keeles. https://postimees.ee (et). Процитовано 08.02.2020. 

Див. такожРедагувати