Ми заспівали, розійшлись…
«Ми заспівали, розійшлись…» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним 1850 року в Оренбурзі.
| Ми заспівали, розійшлись… | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | вірш | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1850 | |||
| Опубліковано | 1867 | |||
|
| ||||
Написання ред.
Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці»[1]. Автограф не датований[2]. Вірш датується дослідниками за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1850 року (під № 2 у першому зшитку за 1850 рік) та часом перебування Шевченка в Оренбурзі в січні—квітні 1850-го, орієнтовно: січень — квітень 1850 року, та місцем написання Оренбург[2].
Єдиний відомий текст — автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано в Оренбурзі з невідомого автографа на початку 1850 року, не пізніше 23 квітня 1850-го — дня арешту поета[2].
Публікація ред.
Вперше вірш надруковано у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 562), за «Малою книжкою»[2].
Мотиви ред.
Створення вірша пов'язане, ймовірно, з реальною подією: прощанням поета зі своїми друзями — Ф. М. Лазаревським, який наприкінці грудня 1849 року надовго залишив місто, й С. П. Левицьким, якого на початку 1850 року переведено на службу до С.-Петербурга, а також із О. І. Бутаковим та К. Є. Поспєловим, які навесні 1850 року знову виїхали у степ[3][2].
Примітки ред.
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 374
- ↑ а б в г д «Ми заспівали, розійшлись…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 211; 679-680.] litopys.org.ua Процитоваано 5 березня 2024
- ↑ Из воспоминаний Ф. М. Лазаревского о Шевченко [Публ. М. Чалого] // Киевская старина. — 1899. — № 2. — С. 158
Посилання ред.
- Вірш «Ми заспівали, розійшлись…» на сайті litopys.org.ua