Михайло Кантакузин

Михайло Кантакузин (грец. Μιχαήλ Καντακουζηνός; 1264/1265 — 1316) — 1-й пожиттєвий епітроп (наглядач) Мореї (Містри) в 13081316 роках.

Михайло Кантакузин
Народився 1264
Помер 1316[1]
Містра, Sparta Municipalityd
Країна Byzantine imperial flag, 14th century according to portolan charts.png Візантійська імперія
Діяльність військовослужбовець
Рід Кантакузін[d]
У шлюбі з Theodora Palaiologina Kantakouzened
Діти Іоанн VI Кантакузин

ЖиттєписРедагувати

Походив з візантійського шляхїетського роду Кантакузинів, перші представники якої досягли значних посад за перших Комнінів. Син Мbхайла Кантакузина, вірного прихильника візантійського імператора Михайла VIII Палеолога, що був кевалем фортеці Монемвасія, і загинув у боротьбі проти Ахейського князівства.

Про більшу частину діяльності Минайла Кантакузина невідомо. Але напевне зумів проявити себе за часів імператора Андроніка II, оскільки той у 1308 році той призначив візантійській провінції Містра на Пелопоннесі довічний епітроп (до того керував кефал, що призначався на 1 рік), яким став Кантакузин.

Спочатку досяг значного успіху у боротьбу з корупцією місцевих чиновників, намагався поліпшити економічне становище місцевої знаті та купців. Наступним кроком стало намагання розширити межі візантійських володінь. Це призвело до конфлікту з Ахейським князівством, що володіло більшою частиною Пелопоннесу. В битві при Тріиотамосі візантійці зазнали поразки від військ князя Філіпа II. В результаті цього Кантакузин втратив більшість земель, окрім Містри. Після того як Філіп II залишив Пелопоннес, Михайло перейшов у наступ, переміг ахейські загони в ущелині Жерині та повернув втрачені землі.

В наступні роки зміцнив фінансове становище області. Помер 1316 року. Йому наступником на посаді епітропа став Андронік Асен.

РодинаРедагувати

Дружина — Теодола Палеологіна Ангеліна, донька Михайла Тархеніота Палеолога. Була онукою Марії, сестри візантійського імператора Михайла VIII

Діти:

  • Іоанн (1292—1383), імператор Візантії у 1347—1354 роках
  • Никифор (д/н—після 1355), себастократор
  • донька, дружина Костянтина Акрополіта

ДжерелаРедагувати

  • Averikios Th. Papadopulos: Versuch einer Genealogie der Palaiologen. 1259—1453. Pilger-Druckerei, Speyer 1938 (Neudruck: Verlag Adolf M. Hakkert, Amsterdam 1962), (Zugleich: München, Univ., Phil. Diss., 1938).
  • Donald M. Nicol: The Byzantine family of Kantakouzenos (Cantacuzenus) ca. 1100—1460. A genealogical and prosopographical study. (= Dumbarton Oaks Studies, Bd. 11). Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, Washington DC 1968, S. 27–30 Nr 20.
  • John J. Norwich: Aufstieg und Fall eines Weltreiches. 4. Auflage. List (Ullstein) Verlag, Berlin 2010, ISBN 978-3-548-60620-0.
  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713