Вікіпедія

Михайлов Микола Федорович

Микола Федорович Михайлов (нар. 20 листопада (3) грудня 1902, село Лужніци, Санкт-Петербурзька губернія — пом. 1969, Ленінград) — радянський театральний актор, режисер і педагог, народний артист РРФСР.

Михайлов Микола Федорович
Народився3 грудня 1902(1902-12-03)[1]
Гдовський повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер1969
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьактор
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
ЗакладВеликий драматичний театр, Ленінградський ТЮГ, Новосибірський ТЮГ,
«Червоний факел»
Нагороди
народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михайлов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Михайлов Микола.

Біографія

ред.

Микола Федорович Михайлов народився 20 ноября (3) грудня 1902 року в селі Лужніци Петербурзької губернії. У 1919—1921 роках навчався в Санкт-Петербурзькому (Ленінградському) інституті шляхів сполучення.

У 1920—1925 роках був актором Великого драматичного театру в Петрограді. У 1924—1926 роках навчався в Інституті сценічних мистецтв у Петрограді.

У 1925—1930 роках грав у Ленінградському ТЮГу (зараз Театр юних глядачів імені Брянцева). У 1930 році в групі з п'яти добровольців-тюгівців (Агаронова, Воронкова, Стратілатов, Мокшанов і Михайлов) поїхав до Новосибірська організовувати Крайовий Західно-Сибірський дитячий театр. У 1935—1938 роках працював художнім керівником створеного Новосибірського ТЮГу (зараз Глобус), вважається засновником театру.

У 1932 році організував Ленінградський обласний дитячий театр.

У 1938—1966 роках був актором і режисером Новосибірського державного академічного театру «Червоний факел». У 1945—1948 роках — головний режисер театру «Червоний факел» та художній керівник Новосибірського театрального училища.

У 1966—1969 роках викладав у рідному Ленінградському державному інституті сценічного мистецтва і грав у Великому драматичному театрі в Ленінграді.

Знімався в кіно («Ми з Семиріччя», 1958).

Помер у 1969 році, похований на Північному кладовищі Санкт-Петербурга разом з дружиною Оленою Агароновою.

Родина

ред.

Нагороди та премії

ред.
  • Заслужений артист РРФСР (16.05.1945).
  • Народний артист РРФСР (5.11.1953).

Роботи в театрі

ред.

Актор

ред.

Режисер

ред.

Новосибірський ТЮГ

ред.
  • 1930 — «Гвинтівка № 492116» Олександра Крона
    • «Тимошкін рудник»[2]
  • 1931 — «Аул Гідже» Миколи Шестакова
    • «Бойове ланка» Якова Задихіна
  • 1931 — «Ми та інші» Л. Бочина
  • 1932 — «Молодий пласт» Л. Бочина
  • 1936 — «Музыкантская команда» Д. Деля
    • «Синій птах» М. Метерлінка
  • 1937 — «Серьожа Стрільцов» В. Любимової
    • «Дубровський» М. Каткова за повістю Олександра Пушкіна
  • 1938 — «Арсен» С. Шаншіашвілі
    • «Правда» Олександра Корнійчука

«Червоний факел»

ред.
  • 1940 — «Одруження Фігаро» Бомарше
  • 1947 — «Російське питання» К. Симонова
  • 1948 — «Остання жертва» О. Островського
  • 1950 — «Два табори» Л. Якобсона
  • 1953 — «Не називаючи прізвищ» Мінко
  • 1954 — «Світла» В. Лаврентьєва
  • 1956 — «Іван Буданцев» В. Лаврентьєва
  • 1957 — «Оптимістична трагедія» Вс. Вишневського
  • 1959 — «Битва в дорозі» Г. Ніколаєвої

Пам'ять

ред.
  • Меморіальна дошка в Новосибірську, за місцем його проживання. Розміщена на житловому будинку по Радянській вулиці, 20 з боку вулиці Орджонікідзе.

Література

ред.
  • История города: Новониколаевск-Новосибирск (исторические очерки). T. I. Новосибирск, 2005. Издательский дом «Историческое наследие Сибири». С. 649—722.

Примітки

ред.
  1. ↑ Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  2. ↑ Дух истории в живом диалоге. Ведомости Заксобрания Новосибирской области. Процитовано 29 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Михайлов_Микола_Федорович&oldid=43274617