Мильниця
Ми́льниця[1] — ємність для зберігання брускового мила. Посудина для зберігання рідкого мила називається дозатором. За конструкцією мильниці класифікуються на лоткові з решіткою або без неї, дорожні коробчасті та ванні навісні.
Лоткові мильниці зазвичай мають прямокутну або овальну форму і виготовлені зі сталі, целулоїду та пластику. Настінні мильниці-лотки мають бортик та відповідні кріплення до стіни. Дорожні мильниці виготовляють з целулоїду, полістиролу, алюмінію або сталі і мають форму прямокутної, круглої або овальної коробочки з ребристим дном і знімною кришкою. Навісні мильниці часто виготовляють із металевого дроту із дужкою для навішування на борт ванни або кільцем для кріплення до стіни. Для обробки їх нікелюють, хромують, оцинковують і фарбують, а для зберігання емалі на ванні покривають гумою методом гумування. Іноді вони також мають знімний піддон для води, що стікає з мила. Навісні мильниці можуть бути також багатогніздні для розміщення ще й губки. Мильниці для гоління клинковими перукарськими бритвами мають круглу форму з увігнутим дном і виготовлені з гуми.[2]
За схожість формою саме з дорожніми мильницями так стали називати компактні фото/відеокамери[3].
Примітки
ред.- ↑ Мильниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Мыльницы // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1958. — Т. V. — Стб. 1009—1012. — 588 с.
- ↑ Мильниця // Словник сучасного українського сленгу / [упоряд. Т. М. Кондратюк]. — Харків: Фоліо, 2006. — (С. 194) 350 с. «1. Простенький фотоапарат. Хіба мильницею зробиш гарні фотографії? 2. Простенька відеокамера. Домашнє відео, зроблене на мильниці. 3. Двостулковий (з фліпом) мобільний телефон (наприклад, Motorola V50, Samsung А100, LG 5300 тощо).»
Література
ред.- Мыльницы // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1958. — Т. V. — Стб. 1009—1012. — 588 с. (рос.)