Миколаївська збагачувальна фабрика
Миколаївська збагачувальна фабрика — підприємство гірничорудної промисловості на сході Казахстану.
У 1980 році почав роботу Східно-Казахстанський мідно-хімічний комбінат, у складі якого була власна збагачувальна фабрика. Основним джерелом руди для неї був розташований поруч Миколаївський кар'єр,[1] а з 1986-го до нього приєднався Шемонаїхінський кар'єр. Крім того, у 1980-х за допомогою Камишинського кар'єру майже повністю вилучили Камишинський поклад Артем'євського родовища.[2]
У другій половині 1990-х Східно-Казахстанський комбінат перейшов під контроль корпорації «Казахмис». На той час його ресурсна база була вже суттєво вичерпана, так, за складеним у 1998-му проєктом доробки Шемонаїхінського родовища з останнього залишалось вилучити лише 0,88 млн тонн руди, що було в кілька разів менше початкових запасів (по 2000 рік з цього родовища отримали 2,84 млн тонн руди).[3]
Миколавський кар'єр станом на 2012 рік ще працював, проте, як оцінювалось, його запасів мало вистачити лише на кілька років.[4] Втім, у 2005-му почалась повномасштабна розробка Артем'євського родовища, яке стало основним постачальником руди на фабрику, що тепер числилася як Миколаївська збагачувальна фабрика Артем'євського виробничого комплексу ТОВ «Шығыстүстімет» («Востокцветмет», одна з дочірніх структур «Казахмис»-у, а потім концерну KAZ Minerals, що виник унаслідок реорганізації останнього). Крім того, на Миколаївську фабрику певний час доставляли руду з розташованого за понад сотню кілометрів Ювілєйно-Снєгіріхінського рудника,[5] розробка якого завершилась у 2016-му.
Наприкінці 2019-го миколаївський майданчик став приймати на переробку руду Іртишського рудника, що до того працював із Білоусівською збагачувальною фабрикою, відносно якої прийняли рішення про закриття. Того ж 2019-го Миколаївська фабрика випустила рудні концентрати, що містили 19 тисяч тон міді та 15 тисяч тон цинку.[6]
За чотири десятки років роботи збагачувального виробництва висота хвостосховища сягнула 60 метрів. Враховуючи, що поряд був уже повністю випрацюваний Миколаївський кар'єр, з 2020-го перейшли до розміщення хвостів збагачення у останньому. Об'єм цього кар'єру достатній для прийому хвостів на весь планований термін розробки Артем'євського та Іртишського рудників.[7][8]
Примітки ред.
- ↑ Восточно-Казахстанский медно-химический комбинат. www.mining-enc.ru. Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ AMM - KAZ Minerals: Наши особые месторождения. amm.kz. Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ Добыча и переработка алюминиевых руд в ОАО "Алюминий Казахстана".
- ↑ Недействующие рудники Восточного Казахстана могут отравить Иртыш. Информационная система ПАРАГРАФ (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ Николаевская обогатительная фабрика: карта империи Казахмыс (ru-RU) . 29 листопада 2020. Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ gb_kzms_reliz_300120_1 (PDF).
- ↑ KAZ Minerals | Складирование хвостов внутри отработанного Николаевского карьера. www.kazminerals.com. Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ Новая миссия Николаевского карьера (укр.), процитовано 15 січня 2024