Миколай III
Миколай III (лат. Nicolaus; †12 серпня 1280), сто вісімдесят сьомий папа Римський (25 листопада 1277—22 серпня 1280). Належав до римської знаті, служив 8 папам. Папа Іннокентій IV призначив його кардиналом-дияконом, Олександр IV - опікуном францисканців, Урбан IV - генеральним інквізитором.
| Миколай III | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 25 листопада 1277 — 22 серпня 1280 | ||
| Попередник: | Іоанн XXI | |
| Наступник: | Мартин IV | |
| Народження: | бл. 1210/1220 Рим, Папська держава | |
| Смерть: | 29 серпня 1280 Вітербо, Лаціо, Італія | |
| Релігія: | християнство | |
| У миру | Джованні Гаетано Орсіні | |
 Медіафайли на Вікісховищі
| ||
Зміст
ПолітикРедагувати
Як природжений політик за короткий час зміцнив позиції папської держави в Італії. У травні 1278 уклав договір з королем Німеччини Рудольфом I, відповідно до якої до Папської держави відійшли Романья та Равенна. У липні 1278 видав відому конституцію, якою заборонив іноземцям займати керівні пости в управлінні Римом.
Церковні справиРедагувати
Батько Миколая був особистим другом св. Франциска, тому папа багато уваги приділяв справам ордену францисканців. Відремонтував Латеранський собор у Римі, побудував чудовий сільський будинок поблизу Вітербо, де і помер внаслідок серцевого нападу.
НепотизмРедагувати
Призначив трьох своїх близьких родичів кардиналами та надав їм інші важливі посади. Вів переговори з імператором Рудольфом про заснування князівств для своїх племінників.
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |