Для когось він усім відомий дядечко, який раз на рік лишає для малечі подарунки під подушкою. Та це лише частина його роботи.
Насправді ж це могутній чарівник, що мешкає десь посеред Києва, і має обов'язок — боронити таємницю невичерпного джерела чарів та захищати дітей від темних сил.
І цю роботу Миколай виконував на відмінно все своє довге життя. Поки не настав час шукати собі наступника.
Хто ж цей обранець, на якого чекають неабиякі випробування, нездоланні перешкоди, знпйомства з чарівними особами та зрештою право тримати знаменитий золотий посох Миротворець?
І чи вдасться йому подолати одвічного ворога, що притаївся поруч?
Події роману розгортаються у м. Київ, всередині котрого є потаємний вхід у чарівну фортецю могунього чарівника Миколая. Тут він мешкає зі своєю любою донькою Софією, та незвичними помічниками: тролем Магнусом, стражем мосту, та шеф-кухарем Емілем.
Вхід у фортецю невидимий для стороннього ока та зачаклований, особливо, щоб туди не могли потрапити злі сили. У фортеці зберігається найцінніший артефакт світу — магічний казан Балдор — джерело невичерпної магії, котре попередники Миколая присяглися берегти за всяку ціну. І саме це є його основною роботою.
Зло стає все сильнішим і Миколай розуміє, що час йому знайти собі наступника. Але, несподівано, Балдор обирає трьох обранців, один з яких і має стати його наступником.
Обранцями стають троє підлітків з Києва: Артем, Захар та Олег. Об'єднані разом спільною справою, вони відкривають для себе магічний і неймовірний світ, знайомляться з фантастичними істотами, навчаються, поринають у пригоди та змагаються, хто ж з них стане наступником могутнього Миколая.
Водночас Краспус накопичує сили, щоб заволодіти Балдором та знищити весь світ. То ж на героїв чекають важкі випробування.
Чи зможуть вони перемогти одвічне зло? І хто з них стане наступником Миколая?
«Миколай — захисник дітей» — це український пригодницький роман про трьох хлопців з Києва, що мають оволодіти чарами, подолати злі сили, та позмагатись між собою за місце наступника самого Миколая! Того самого чарівника, що раз на рік приносить дітям подарунки, а також має значно більш відповідальну роботу.
Це гарна книга. Сподіваюсь вона вам сподобається, а також що ви знайде свого улюбленця. Що можу сказати точно — книг неодмінно буде більше![1]
"Я цього не пам'ятаю, та за словами моїх родичів я приніс першу «казку», коли мені було три роки. Підозрюю, що на це вплинула моя матір. Я з дитинства любив, коли вона читала мені казки, та ми читали їх так часто, що мені хотілося чути нові історії, тож ми вигадували їх разом. Я часто додав в казку себе з братом, а матір підхоплювала та корегувала сюжет.
Писати щось по справжньому я пробував кожне літо відтоді як мені стукнуло 14. Та весь цей час, я писав нудну воду з фанерними другорядними героями і закидав свої твори. З рештою в такій творчості настала довга пауза, і сюжети, що я вигадував лишалися в моїй голові, або просто перерозповідалися спочатку моєму братові, а згодом майбутній дружині.
Аж раптом, коли мені було 29, я усвідомив просту річ — якщо до 30 я не напишу принаймні одну книгу, я не напишу її ніколи. Так і було прийнято рішення звільнитись з роботи, та здійснити мрію життя.
Якщо ж казати про те, як зародилася сама ідея «Миколай — захисник дітей». Що ж… коли ти весь час мандруєш країною, то в тебе… дуже багато вільного часу) І, коли я їхав 5 годин на автомобілі з Києва в Радехів, я раптом задумався «Гей. Щороку на Заході випускають десятки творів, фільмів, та анімацій пов'язаних з Сантою. І всюди він різний, та подекуди напрочуд грізний та крутий! Є фентезійний Клаус з одноіменного коміксу, козак-Санта з „Вартових Легенд“, кремезний Клаус з одноіменного іспанського мультфільму, десятки гарних прикладів. То чого коли, ми витісняємо Діда Мороза, та популяризуємо Святого Миколая, ми просуваємо лише старого, доброго дідуся? Це має бути виправлено!» Вже в Радехові я мав кістяк сюжету, що негайно обговорив з дружиною, і саме ця книга була обрана, як старт для моєї реалізації як письменника. "[2]
