Микитюк Микола Петрович

Микитюк Микола Петрович;
	Лейтенант
Загальна інформація
Народження	12 травня 1992; Ізяслав
Смерть	6 лютого 2015 (22 роки); Рідкодуб
Громадянство	Україна
Alma Mater	Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «Народний Герой України»
	Орден «Народний Герой України»

Мико́ла Петро́вич Микитю́к (нар. 12 травня 1992(19920512) — пом. 6 лютого 2015) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Микитюк.

Життєпис ред.

21 червня 2014 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, спеціальність «управління діями підрозділів механізованих військ». 23 червня прийняв командування 3-м механізованим взводом 8-ї роти 30-ї окремої механізованої бригади. 23 липня вів свій підрозділ у бій. В жовтні побував вдома в короткотерміновій відпустці.

Пізньої осені його підрозділ відправляють під Піски, звідки ударна група повинна була рушати в ДАП; однак через загрозу прориву російських військ на біля Артемівська командування 30-ї бригади ОМБр отримує наказ здійснити марш в заданому напрямку. Після кількагодинного відпочинку біля Бахмута, зведений підрозділ 1-ї роти й танкового взводу вирушили в напрямку Дебальцевого, там під шквальним вогнем російської артилерії посилили позиції 128-ї бригади — на перехресті доріг Рідкодуб-Дебальцеве-Чорнухине. На блокпосту «Балу» лейтенант Микитюк організував оборону, неодноразово планував та здійснював доставки боєприпасів на позицію і вивезення поранених. Особисто з механіком-водієм солдатом Черевком вночі проти 5 лютого тричі проривався в селище й вивозив поранених, ще двічі — зранку. Неодноразово вночі та під обстрілами усував затримки, доводилося самому ремонтувати гармати бойових машин свого та підрозділу 128-ї бригади.

6 лютого лейтенант Микитюк зі зведеним підрозділом відбили чергову атаку терористів, після чого починався масований мінометний обстріл, дещо згодом — знову ворожий наступ за підтримки танків Т-72, блокпост вистояв. Після невдалої спроби вороги знову залучили артилерію, спостерігачем для координації артилеристів був лейтенант Микитюк, один із снарядів розірвався поряд з командиром.

Похований в Ізяславі, Алея почесних поховань.

Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[1]
Народний Герой України (посмертно, 2016)
рішенням сесії Ізяславської міської ради від 11.11.2016 № 4 на вшанування пам'яті Миколи Микитюка його ім'ям названо одну з центральних вулиць міста.

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Указ Президента України від 5 жовтня 2015 року № 568/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Микитюк Микола Петрович [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]