Відкрити головне меню

Мигура Іван Детесович (*д/н — †після 1712) — визначний український гравер, художник—портретист, іконописець.

Іван Мигура
Mazepa na gravure.jpg
Гравюра «Мазепа в оточенні добрих справ». Автор: Іван Мигура
Псевдо о.Іларіон
Народився невідомо
Київ
Помер після 1712
Національність українець
Діяльність гравер, художник
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Титул ігумен Крупицького монастиря
Термін 1709—1712
Конфесія православ'я
Батько Детес Мигура

ЖиттєписРедагувати

Народився у м. Київ у заможній родині. Про батьків Івана замало відомостей. Навчався у Києво-Могилянській академії. Згодом став викладачем цієї освітньої установи. У 1703 році у Святій Софій приймає постриг й отримує чернече ім'я Іларіон. У 1704 році стає архідияконом Софійського монастиря. З 1709 до 1712 року ігумен Батуринського Миколо-Крупицького монастря. Подальша доля невідома.

ТворчістьРедагувати

Займався здебільшого гравюрою, робив панегеричні гравюри в стилі українського бароко з віршованими текстами і портретами визначних людей України. Часто робив великі гравюри, так звані мідьорити. Їх Мигура називав «Тезами на честь…». У своїй творчості Мигура часто підіймається до високої патетики, але композиційне здебільшого лишається ясним, гармонійним, а іноді величаво монументальним.

У доробку Івана Мигури гравюри-панегирики, присвячені гетьманам Петру Конашевичу-Сагайдачному, Івану Мазепі (1706 рік), козацьким старшинам Івану Скоропадському (1703 рік), Данилу Апостолу, Василю Кочубею, Зиновію Корниловича (1705 рік) та Івану Ломиковському, митрополиту Стефану Яворському.

Так Мигура був майстром портрету, зокрема робив портрети Андрія Войнаровського та митрополита Варлаама Ясинського (1708), власний автопортрет.

Був іконописцем, виконував замовлення церков та монастирів, зокрема в його доробку ікони святих Івана Золотоустого та Миколая.

ДжерелаРедагувати

  • Українська культура. — К.: Либідь, 1993. — С. 356
  • Макаров А. Світло українського бароко.- К.: Мистецтво, 1994.- 288 с.