Метаморфопсі́я — спотворення зорового сприйняття, при якому решітка з прямих ліній здається хвилястою і частини решітки можуть здаватися порожніми. Вперше люди можуть помітити ознаки такого порушення, коли дивляться на жалюзі у вікні.

Решітка Амслера, яка показує що візуально сприймає ліве око людини, яка переживає метаморфопсію (прямі лінії виглядають зігнутими)[1][2]

У 1800-х роках метаморфопсія описувалася як одна з основних і найбільш помітних ознак міопічної та старечої макулопатії[3]. Метаморфопсія може проявлятися незбалансованим зором, що виникає в результаті невеликих ненавмисних рухів ока, коли воно намагається стабілізувати поле зору. Метаморфопсія також може призвести до спотворення розміру або форми об'єкта[4].

В основному вона пов'язана з дегенерацією жовтої плями, особливо віковою дегенерацією жовтої плями з хоріоїдальною неоваскуляризацією[5]. Інші стани, при яких проявляється метаморфопсія — це патологічна короткозорість, синдром очного гістоплазмозу, розрив судинної оболонки та мультифокальний хоріоїдит.

Механізми, що призводять до розвитку метаморфопсії, включають структурні зміни в сітківці ока (механізм сітківки), а також процеси в корі головного мозку мозку (кірковий механізм)[6]. Механізм сітківки включає зміщення шарів сітківки, що призводить до потрапляння світла на невірну ділянку сітківки. На кірковий механізм, який був виявлений після механізму сітківки, впливають ефекти сприйняття: «заповнення» та ефект візуального скупчення. Встановлено, що кірковий механізм працює у поєднанні з механізмом сітківки, сприяючи метаморфопсії при тривалій макулопатії або після лікування розладів жовтої плями (макули)[3].

Причини метаморфопсії ред.

Метаморфопсія може бути симптомом розладів зору, що стосуються сітківки ока або жовтої плями[7]. Деякі з цих станів:

  • вікова дегенерація жовтої плями[7];
  • епіретинальна (надсітківкова) мембрана та вітреомакулярна (склоподібно-жовтоплямова) тракція;
  • заднє відшарування склоподібного тіла;
  • макулярний отвір.

Діагностика ред.

Тести, що використовуються для діагностики метаморфопсії, в основному використовують суб'єктивну оцінку того, як людина сприймає правильні візерунки. Багато з цих тестів мають погану здатність точно ідентифікувати людину із захворюванням (тобто має погану чутливість)[8]. Застосування таких методів оцінювання, як психофізичний тест, який називається специфічна гіперточна периметрія, який оцінює здатність людини до будь-яких порушень зорового сприйняття об'єктів, може дозволити більш точний діагноз метаморфопсії.

Лікування та прогноз ред.

Метаморфопсія є симптомом кількох поширених захворювань сітківки та жовтої плями, тому лікування основного розладу може покращити симптоми. Для людей, у яких є такі захворювання, як епіретинальна мембрана (ЕРМ), макулярні отвори та відшарування сітківки, зниження метаморфопсії пов'язане зі збільшенням гостроти зору[3]. Кількісна оцінка метаморфопсії є важливим кроком у розумінні зорових функцій осіб з макулярними розладами та є важливим інструментом лікарів для оцінки результатів лікування.

Типи ред.

Сухий тип (неексудативний, > 80 %) — відкладання жовтуватої позаклітинної речовини в мембрані Бруха та між пігментним епітелієм сітківки із поступовою втратою зору. 

Вологий (ексудативний, 10-15 %) — швидка втрата зору, що зумовлена кровотечею внаслідок неоваскуляризації судинної оболонки. 

Етимологія ред.

Gk, мета + морфа, форма, опсис, зір

Примітки ред.

  1. Retina (вид. 5th). [London?]: Saunders. 2013. с. 309. ISBN 978-1-4557-3780-2. OCLC 820879155.
  2. Liu, Grant T. (23 січня 2018). Liu, Volpe, and Galetta's neuro-ophthalmology : diagnosis and management (вид. Third). [Philadelphia]. с. 60, 957. ISBN 978-0-323-34045-8. OCLC 1022795077.
  3. а б в Midena, Edoardo; Vujosevic, Stela (2016). Metamorphopsia: An Overlooked Visual Symptom. Ophthalmic Research (англ.). 55 (1): 26—36. doi:10.1159/000441033. ISSN 0030-3747. PMID 26554918. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  4. River, Yaron; Ben Hur, Tamir; Steiner, Israel (1 жовтня 1998). Reversal of Vision Metamorphopsia: Clinical and Anatomical Characteristics. Archives of Neurology (англ.). 55 (10): 1362—8. doi:10.1001/archneur.55.10.1362. ISSN 0003-9942. PMID 9779666.
  5. Page 45 [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] in: Hartnett, Mary; Steidl, Scott (2003). Clinical pathways in vitreoretinal disease. Stuttgart: Thieme. ISBN 1-58890-119-X.
  6. Chen, Qi; Liu, Zao-xia (23 травня 2019). Idiopathic Macular Hole: A Comprehensive Review of Its Pathogenesis and of Advanced Studies on Metamorphopsia. Journal of Ophthalmology (англ.). 2019: 1—8. doi:10.1155/2019/7294952. PMC 6556255. PMID 31240135. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. а б Retina Summary Benchmarks - 2019. American Academy of Ophthalmology (англ.). 1 листопада 2017. Процитовано 7 грудня 2020.
  8. Simunovic, Matthew P. (July 2015). Metamorphopsia and ITS Quantification. RETINA (амер.). 35 (7): 1285—1291. doi:10.1097/IAE.0000000000000581. ISSN 0275-004X. PMID 26049620.