Меріан Хобсон Жаннере
Marian Hobson | |
---|---|
Народилася | 10 листопада 1941 (82 роки) |
Країна | Велика Британія |
Національність | British |
Діяльність | наукова працівниця, літературний критик |
Alma mater | Newnham College, Cambridge |
Галузь | французька філософія |
Заклад | |
Науковий ступінь | бакалавр мистецтв, доктор філософії і Master of Artsd |
Батько | Charles Hobson, Baron Hobsond[1] |
Мати | Doris Mary Spinkd[1] |
Діти | One |
Нагороди | |
Меріан Хобсон Жаннере у Вікісховищі |
Меріан Елізабет Жаннере (при народженні Хобсон; народилася 10 листопада 1941 року) - британська дослідниця французької філософії та культури. З 1992 по 2005 рік вона була професоркою французької мови в Лондонському університеті ім. Королеви Мері. Раніше вона також викладала в Ворікському університеті, Женевському університеті та Кембриджському університеті. У 1977 році вона стала першою жінкою, яку обрали членкинею Трініті-коледжу в Кембриджі.
Дитинство і освіта
ред.Меріан Хобсон народилася 10 листопада 1941 року у сім'ї слюсаря електростанції Неасден Чарльза Хобсона, який згодом став політиком Лейбористської партії та членом парламенту, який у 1964 році отримав статус однолітка як барон Хобсон та його дружина Доріс Мері Хобсон.[2][3] Навчалась Меріан у коледжі Ньюнем, Кембридж, закінчивши ступінь бакалаврки мистецтв (BA) та докторки філософії (PhD): Згодом вона вирішила підвищити свою бакалаврська ступінь до ступеня магістрикині мистецтв (MA).[4] Її докторська дисертація, яку вона подала в 1969 році, мала тему "Поняття" ілюзії "у французькій естетичній теорії XVIII століття".[5]
Професійна кар'єра
ред.З 1966 по 1971 роки Меріан Хобсон була асистенткою викладача французької мови в Ворікському університеті.[2] З 1973 (за іншими даними з 1974) по 1976 роки вона була асистенткою університету.[6] У 1977 р. Вона вступила до Кембриджського університету, її призначили членкинею Трініті-коледжу в Кембриджі: вона була першою жінкою, яка стала членкинею Трініті-коледжу.[4][7] Крім того, вона була викладачкою університету у 1985 і 1992 роках. Потім, у 1992 році, пані Хобсон переїхала до Лондону і почала працювати у Лондонському університеті королеви Марії на посаді професорки французької мови. У 2005 році вона пішла у відставку та була призначена заслуженою професоркою, хоча і до сьогодні продовжує певну роботу в Університеті Королеми Марії науковою співробітницею.
Меріан Хобсон була запрошеною професоркою у багатьох університетах світу, зокрема: Каліфорнійському університеті,Університеті Джона Хопкінса, Празькому університеті та Гарварді.[2] У 2005-2006 навчальному році її запросив професор Норман Юджин Фрілінг в Університеті Мічигану.[8] Впродовж 2009 - 2012 років Меріан Елізабет Жаннере була обрана членкинею Ради Британської академії.[1]
Сімейне життя
ред.У 1968 році Меріан Хобсон взяла шлюб з Мішелем Жаннере і взяла прізище чоловіка.[2] Мішель Жаннере - відомий швейцарський вчений, авторитетний дослідник французької літератури [9] У шлюбі в них народився 1 син.
Основні досягнення
ред.1997 року Меріан Хобсон була призначена кавалеркою Академічного ордену Пальми, який нагороджується французьким урядом.[2] У 1999 році вчену було обрано членкинею Британської академії (FBA) та національної академії гуманітарних та соціальних наук Великої Британії.[6] У 2002 році з приводу дня народження Британської королеви вона була призначена командиркою Ордена Британської імперії (CBE) за значні заслуги у дослідженні французькою мовою та літературою.[10]
Наукові роботи
ред.- Hobson, Marian (1982). The Object of Art: The Theory of Illusion in Eighteenth-Century France. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521243506.
- Diderot (2000). Marian Hobson (ред.). Lettre sur les aveugles à l'usage de ceux qui voient : lettre sur les sourds et muets à l'usage de ceux qui entendent et qui parlent (French) . Paris: Flammarion. ISBN 978-2080710819.
- Derrida, Jacques (2003). The problem of Genesis in Husserl's philosophy. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 978-0226143156.
- Hobson, Marian (2011). Diderot and Rousseau: Networks of Enlightenment. Oxford: Voltaire Foundation. ISBN 978-0729410113.
- Marian, Hobson (2012). Jacques Derrida: Opening Lines. London: Routledge. ISBN 978-1134774449.
- Marian Hobson, ред. (2014). Denis Diderot 'Rameau's Nephew' - 'Le Neveu de Rameau': A Multi-Media Bilingual Edition (вид. 1st). Cambridge: Open Book Publishers. ISBN 978-1783740086.
- Marian Hobson, ред. (2016). Denis Diderot 'Rameau's Nephew' - 'Le Neveu de Rameau': A Multi-Media Bilingual Edition (вид. 2nd). Cambridge: Open Book Publishers. ISBN 978-1909254930.
Примітки
ред.- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д Hobson, Prof. Marian Elizabeth. Who's Who 2018. Oxford University Press. 1 грудня 2017. doi:10.1093/ww/9780199540884.013.U20336. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ Hobson. Who Was Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. doi:10.1093/ww/9780199540884.013.U51728. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ а б People - Marian Hobson, CBE FBA MA PhD (Cantab). Department of French. Queen Mary, University of London. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Hobson, Marian (1969). The concept of 'illusion' in French XVIIIth century aesthetic theory. E-Thesis Online Service. The British Library Board. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ а б Professor Marian Hobson. British Academy. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Photograph of the Month. Trinity College Library. Trinity College, Cambridge. 3 жовтня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Norman Freehling Visiting Professorship. LSA Institute for the Humanities. University of Michigan. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Professor Michel Jeanneret. British Academy. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑
You must specify issue=, startpage=, and date= when using {{London Gazette}}. Available parameters: Шаблон:London Gazette/doc/parameterlist