Мелітопольський погром (1905)
Мелітопольський погром — єврейський погром, що відбувся в Мелітополі 18-19 квітня (1-2 травня) 1905 року. Став першим єврейським погромом у період Революції 1905—1907 років[1]. Обійшовся без смертельних наслідків. Погрому протидіяла самооборона, що складалася з представників єврейської та російської молоді, а 19 квітня війська, що прибули, припинили погром. 1906 року учасники подій постали перед судом. 14 погромників було засуджено на різні терміни ув'язнення або арештантських рот, а всіх учасників самооборони було виправдано.
Хід подій ред.
Заворушення почалися 18 квітня (1 травня) на Ярмарковій площі (нинішня вулиця Олександра Невського та нижній майданчик Моторного заводу). Натовп почав громити лавки та магазини. У деяких лавках виникла пожежа, з якою не вдалося ефективно боротися через відсутність пожежної команди. У кількох місцях, зокрема в аптеці Райха, господарі відстрілювалися від погромників. Декілька людей було поранено[2].
Вранці наступного дня, 19 квітня (2 травня), у місті з'явилися загони самооборони, що складалися як з єврейської молоді, так і з неєвреїв, переважно прихильників РСДРП[3]. О 10 годині ранку заворушення відновилися. О 2 годині дня в місто прибули війська і остаточно зупинили погром[2].
Суд ред.
Суд над учасниками заворушень відбувся 24 лютого — 3 березня 1906 року. Перед судом постали 29 осіб — як особи, звинувачені в участі в погромі, так і учасники самооборони.
Вирок суду:
- Безверхий — позбавлення прав стану, 1 рік 3 місяці арештантських рот
- Дикий — 1 рік в'язниці
- Сенюгін Василь — 1 рік 3 місяці арештантських рот
- Сенюгін Захар — 8 місяців в'язниці
- Сенюгін Гавриїл — 8 місяців в'язниці
- Литвиненко — 8 місяців в'язниці
- Селезньов — 8 місяців в'язниці
- Ляшко — позбавлення прав та військового звання, 1 рік арештантських рот
- Ульрих — 4 місяці в'язниці
- Винниченко — 8 місяців в'язниці
- Коновалов — 6 місяців в'язниці
- Лошаков — 8 місяців в'язниці
- Журавльов — 8 місяців в'язниці
- Казєвін — 8 місяців в'язниці
Звинувачені в участі в погромі Сенюгін (батько), Сенюгін Михайло (син), Медніков, Бузницький та Болотін були виправдані.
Всі учасники самооборони — Штраус, Алендор, Коган, Дубін, Турецький, Бушецкін, Квітницький, Сирицький, Африн — виправдані[2].
Примітки ред.
- ↑ Погромы еврейские // Краткая еврейская энциклопедия. — 1992. — Т. 6.
- ↑ а б в Особое присутствие Одесской судебной палаты. Дело о погроме 18 и 19 апреля 1906 года в г. Мелитополь. — Мелитополь : Типография Н. З. Лемперта, 1906.
- ↑ История мелитопольской еврейской общины. Еврейские корни. Генеалогический портал. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
Література ред.
- Особое присутствие Одесской судебной палаты. Дело о погроме 18 и 19 апреля 1906 года в г. Мелитополь. — Мелитополь : Типография Н. З. Лемперта, 1906.
- Кумок В. Н, Воловник С. В. Революция 1905 года и годы реакции // Евреи Мелитополя. — Мелитополь : Изд. дом МГТ, 2012. — Т. 1. — С. 128—158.