Відкрити головне меню

Меланхолія — картина італійського художника Доменіко Фетті (1589—1623).

«Меланхолія»
Domenico Feti - Melancholy (Version 1).JPG
англ. Melancholy
Творець: Доменіко Фетті
Час створення: 1620
Розміри: 168*128 см
Висота: 171 см
Ширина: 128 см
Матеріал: Олійні фарби на полотні
Жанр: allegory[d][2] і натюрморт[2]
Зберігається: Париж, Франція
Музей: Лувр
«Меланхолія»
у Вікісховищі?

ХудожникРедагувати

Доменіко був сином маловідомого живописця. Ймовірно, що саме батько і був його першим вчителем. Але значно більший вплив на свідомість художника Доменіко Фетті мали твори генія Караваджо. Навчання в Римі, переїзд до Мантуї, праця в Венеції — от і все, що ми досить точно знаємо про живописця, який мало прожив і помер на 34 році життя.

Картина «Меланхолія»Редагувати

 
Меланхолия гравюра Дюрер.

Художники західної Європи добре знали гравюру Альбрехта Дюрера «Меланхолія». Дивна за сюжетом гравюра — насправді є алегорією. Це алегорія творчості, творчого темпераменту за уявою майстрів Відродження, який пов'язували саме з меланхолійним станом людини. Тому молода і засмучена жінка у Дюрера має в руці циркуль, як вчений-геометр або архітектор . Біля неї теслярські інструменти, утаємничена таблиця на стіні, терези, маленький янгол з крилами. Та й сама жінка крилата, як і людська думка. В небі веселка і кажан з написом - поясненням, що це алегорія Меланхолії, алегорія творчості.

Дюрер награвіював дивну «Меланхолію» після смерті матері, яку любив і цінував. Натяком на це є розрита могила в гравюрі. Є відомості, що його Меланхолія — це персоніфікація його горя, його туги за померлою матір'ю і того відчаю, його бажання все покинути, яке він тоді відчував. Адже в обличчі Меланхолії є справжнє горе і неможливість примирення з чимось. З чим — загадка Дюрера.

Ймовірно, що Доменіко Фетті, який наполегливо вчився, таки бачив гравюру Дюрера(який теж колись жив у Венеції). Але якщо для Дюрера — творчість це насолода розуму, насолода головоломками, утаємниченим знанням, незвичною майстерністю, для італійця це дещо інакше. Меланхолія Фетті теж надзвичайно замислена, заглиблена в якісь нетрі, в проблему, що ніяк не прояснюється. Звідси розкидані книжки, палітра художника і уламок античної скульптури поряд, як натяк на творчу напругу, творчі пошуки. Цей низ картини міг би бути відмінним натюрморт ом сам по собі. Але Фетті подав його в картині з величною людською постаттю, з втіленням краси, взагалі найкращого в людини. Бо для італійця — людина-творець, як і людина взагалі ще не втратили привабливості і пошани. Художник через людину йде до речей, а не навпаки. І милується людиною більше, ніж Дюрер. Тому полотно дивує і приваблює надзвичайно красивим колоритом і тонким психологізмом, притаманним більше Дюреру, ніж майстрам Італії. Але в картині «Меланхолія» Доменіко Фетті зрівнявся з могутнім інтеллектуалізмом Дюрера, хоча вирішив своє художнє завдання по своєму, по італійськи. І створив шедевр.

ДжерелаРедагувати

  • Всеволожская С. Н. и др."Итальянская живопись 13-18 векрв в собрании Эрмитажа", Л,1964 (рос)
  • Э. К. Липгарт. Императорский Эрмитаж, Приобретения и перевески."Старые годы", 1910, январь, с.13. (рос)
  • F.J.Vather. Venetian painting.London 1937 h.432.

Див. такожРедагувати