Меламед Григорій Мойсейович

Григорій Мойсейович Меламед (жовтень 1895(1895), місто Гомель, тепер Білорусь — 1965, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, юрист, голова воєнного трибуналу Українського військового округу, заступник голови Верховного суду Української РСР. Член ВУЦВК. Член Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1939 роках.

Меламед Григорій Мойсейович
Народилася	1895(1895) місто Гомель, тепер Білорусь
Померла	1965(1965) місто Москва
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	єврей
Партія	ВКП(б)

Життєпис

Народився у жовтні 1895(1895), в місті Гомель (тепер Білорусь), в єврейській родині бакалійника.

З січня 1911 по серпень 1915 року працював репетитором у місті Гомелі.

У 1914 році закінчив єврейську гімназію в рідному місті. З вересня 1915 по лютий 1917 року — студент юридичного факультету Психоневрологічного інституту в Петрограді.

У березні — листопаді 1917 року — завідувач паспортного відділу в Петрограді.

З 1911 по 1917 рік був членом Бунду, з травня 1917 року - член РСДРП(б).

У листопаді 1917 — березні 1918 року — завідувач юридичного відділу в Петрограді.

У квітні 1918 — березні 1919 року — слідчий, інструктор, член Колегії слідчих Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) у Москві.

У березні — липні 1919 року — слідчий, завідувач юридичної частини, член губернської надзвичайної комісії (губЧК) у місті Одесі.

У серпні — жовтні 1919 року — начальник політичного відділу запасних частин 12-ї армії РСЧА в Києві.

У жовтні 1919 — лютому 1920 року — завідувач агітаційного відділу Управління із формування, комплектування і навчання військ 12-ї армії РСЧА в Новозибкові.

У лютому — вересні 1920 року — політичний санітарний інспектор 12-ї армії РСЧА в Ніжині.

У жовтні 1920 — червні 1921 року — член колегії воєнного трибуналу 6-ї та 4-ї армій РСЧА в Кременчуці та Сімферополі.

У червні — серпні 1921 року — член колегії воєнного трибуналу 3-го кінного корпусу 4-ї армії РСЧА в Мелітополі.

У серпні 1921 — січні 1922 року — заступник голови і член колегії воєнного трибуналу Харківського військового округу в Катеринославі.

У січні — листопаді 1922 року — заступник голови і член колегії воєнного трибуналу Київського військового округу в Києві.

У листопаді 1922 — грудні 1925 року — заступник голови, голова воєнного трибуналу Українського військового округу в Харкові.

У грудні 1925 — травні 1929 року — заступник голови Верховного суду Української СРР у Харкові.

У травні — жовтні 1929 року — завідувач відділу торгівлі виконавчого комітету Запорізької окружної ради.

З жовтня 1929 по грудень 1933 року — студент-«парттисячник» Харківського хіміко-технологічного інституту.

У лютому 1934 — травні 1937 року — заступник керівника, з травня 1937 року — керівник групи хімічної промисловості Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

З травня 1937 року важко хворів, не працював.

З березня 1939 року — персональний пенсіонер республіканського значення в Москві.

З листопада 1941 по листопад 1943 року перебував в евакуації в Чкалові (Оренбурзі).

З листопада 1943 року — на пенсії в Москві.

Помер у 1965 році в місті Москва (Російська Федерація). Похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря Москви.

Джерела

• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)