Відкрити головне меню

Гео́ргій Опана́сович Ме́зенцев (нар. 1903 — пом. 1976) — український радянський військовик, капітан далекого плавання.

Георгій Опанасович Мезенцев
Мезенцев Георгій Опанасович.JPG
Народився 25 травня 1903(1903-05-25)
Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 28 жовтня 1976(1976-10-28) (73 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Головинське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukrainian State.svg УНР
СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність Капітан судна
Alma mater Одеське морехідне училище
Учасник Німецько-радянська війна
Діти Q22045839?
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 1903 року в Бердянську, повітовому місті Таврійської губернії (нині — Запорізька область). У 13-річному віці втратив батька.

Перше самостійне плавання здійснив у 1919 році на моторно-вітрильній шхуні «Свята Єлена». Згодом вступив до Бердянського морехідного училища, на відділення судноводіння, проте через громадянську війну не закінчив його. Добровольцем вступає до робітничо-селянського Чорноморського військово-морського флоту, проходить службу як рульовий на плавмаяку «Санжийський».

У 1924 році закінчив Одеське морехідне училище й здійснив свій перший рейс в Атлантику штурманським практикантом на пароплаві «Ілліч». Згодом плавав на криголамах, зокрема на «Літке». З 1930 року — старший помічник капітана чотирищоглового барка «Товариш».

1935 року Г. О. Мезенцев призначається капітаном теплоходу «Тимірязєв». У 1936 році бере участь в роботі І Всесоюзного зльоту стахановців, після якого призначається капітаном новозбудованого теплохода «Комсомол». У першому рейсі відкриває нову лінію до Бостона (США). Доправляв військові вантажі до республіканської Іспанії.

5 грудня 1936 року теплохід «Комсомол» вийшов у черговий рейс з Поті (Грузія) в Гент (Бельгія) з вантажем марганцевої руди для фірми «Провіданс». В ніч на 14 грудня у Середземному морі неподалік берегів Алжиру теплохід був атакований франкістським крейсером «Канаріас» і потоплений, а команда на чолі з капітаном Г. О. Мезенцевим потрапила у полон. Засуджений до страти, яка була замінена 30-річним ув'язненням. Перебував у в'язниці Пуерто де Санта-Марія до свого звільнення у жовтні 1937 року.

У 1938 році Г. О. Мезенцев очолив безприкладну в історії океанських буксировок експедицію. Суцільнозварний плавучий док вантажопідйомністю 5000 тонн, побудований на Миколаївському заводі, належало буксирувати в Петропавловськ-Камчатський. Особливістю експедиції було те, що док повинен був нести корисне навантаження. На ньому відправлялися призначені для Амурського річкового пароплавства катери «Чкалов», «Беляков» і дві ліхтерні баржі. Вони перебували на стапель-палубі у спеціальних кіль-блоках і були закріплені сталевими тросами. Для буксирування був використаний пароплав «Харків», який мав доставити на Далекий Схід 6500 тонн вантажу. Крім того, на борту пароплава було 3500 тонн бункерного вугілля і води, що дало змогу обмежитися тільки двома заходами в іноземні порти, заощадивши валюту. В буксируванні дока брав участь і морський буксир «Тайфун». За 82 дні було пройдено майже 11 тисяч миль через одинадцять морів і два океани, у порт призначення прибули на 20 діб раніше запланованого терміну.

Напередодні Другої світової війни Г. О. Мезенцев очолив Чорноморське морське пароплавство.

А з початком німецько-радянської війни був призначений керівником створеного Чорноморсько-Азовського басейнового управління. Він розробляє бойові операції, бере участь в обороні та евакуації Одеси, Севастополя, Ялти, Феодосії, Керчі, Новоросійська. У 1943 році, коли склалася найбільш важка обстановка під Сталінградом, капітана Мезенцева призначають уповноваженим наркома з Північного Каспію. На нього покладається керівництво поставками озброєння для міста, що б'ється.

Війна з імперіалістичною Японією застала його на посаді начальника Далекосхідного пароплавства. І знову кораблі пароплавства прокладали міст через океан, підвозили танки й снаряди, доставляли продовольство.

Після закінчення Другої світової війни 20 років очолював одне з головних управлінь Міністерства морського транспорту СРСР.

Помер у жовтні 1976 року в Москві. Похований на Головинському кладовищі.

НагородиРедагувати

Нагороджений трьома орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня і медалями.

Пам'ятьРедагувати

У 1979 році спущений на воду контейнеровоз проекту 1609 «Капітан Мезенцев».

ПосиланняРедагувати