Маяк Колумба
Маяк Колумба (ісп. Faro a Colón) — головна архітектурна пам'ятка Домініканської Республіки. Розташований у столиці країни — місті Санто-Домінго. Маяк названий на честь іспанського мореплавця Христофора Колумба. Пам'ятник виконаний у формі маяка з променями світла, що утворюють форму хреста.
| Маяк Колумба | |
| Дата створення / заснування | 1992 |
|---|---|
 | |
.JPG) | |
| Країна |
 Домініканська Республіка |
| Адміністративна одиниця | Санто-Домінго |
| Місце розташування | Санто-Домінго |
| Дата офіційного відкриття | 1992 |
| Перша письмова згадка | 1931 |
| Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
 | |
 Маяк Колумба у Вікісховищі | |
Координати: 18°28′42″ пн. ш. 69°52′05″ зх. д. / 18.478600000028° пн. ш. 69.868155555583783212° зх. д.
Історія ред.
Домініканський історик Антоніо Дельмонте-і-Техада (Antonio Delmonte y Tejada) у своїй книзі Historia de Santo Domingo («Історія Санто-Домінго»), опублікованій у 1852 році в Гавані, висловив ідею спорудження пам'ятника на честь Колумба в Санто-Домінго[1].
У 1914 році американець Пуліам Вільям Елліс (Pulliam William Ellis) почав просувати в американській пресі ідею будівництва монументального маяка в першому місті Нового Світу. Ідея набула популярності в 1923 році під час святкування П'ятої міжнародної конференції в Чилі, коли було вирішено, що пам'ятник буде збудований шляхом співпраці всіх урядів і народів обох Америк.
У конкурсі серед 455 учасників із 48 країн переміг шотландський архітектор Джозеф Лі Глів (Joseph Lea Gleave). Церемонія відбулася в Бразилії в 1931 році, а серед суддів були такі видатні архітектори, як Орасіо Акоста і Лара (Horacio Acosta y Lara, Уругвай), Еліель Саарінен (Gottlieb Eliel Saarinen, Фінляндія) і Френк Ллойд Райт (Frank Lloyd Wright, США)[2].
Однак до 1950 року лише вісім країн зробили внески на загальну суму менше 15 000 доларів. Утім, домініканський уряд продовжив проєкт, і в 1948 році було урочисто відкрито фундамент пам'ятника. Після 1948 року в країні посилилася нестабільність, а політична ситуація унеможливлювала відновлення будівництва аж до 1986 року. Під час владарювання уряду Хоакіна Балагера будівництво відновилося під наглядом домініканського архітектора Теофіло Карбонеля (Teófilo Carbonell) та домініканського інженера-конструктора Вільяма Ріда (William Read). Вони спромоглися зменшити загальну кількість залізобетону та зменшити витрати матеріалів. Довге рамено хреста також було обрізано приблизна на 16 %. Змінився загальний вигляд пам'ятника: тепер він почав нагадувати піраміду майя.
Будівництво Маяка Колумба тривало шість років, з 1986 по 1992 роки. Пам'ятник було урочисто відкрито в 1992 році з нагоди 500-річчя першої подорожі Колумба[3]. Його будівництво профінансували латиноамериканські держави[4], а загальна вартість будівництва склала приблизно 70 мільйонів доларів США[5].
Пам'ятник, хоча Глів спершу задумав його як мавзолей, був адаптований для розміщення постійної колекції виставок із кожної країни Америки, а також інших європейських та азійських країн, як просив колишній президент Хоакін Балагер. На цих виставках демонструються предмети культурної спадщини різних країн.
У 2008 році Тоні Горвіц (Tony Horwitz) писав, що виставка в Сполучених Штатах включала кілька маленьких фотографій святкування Дня незалежності, а також багато плакатних репродукцій перших сторінок газет, які повідомляли про терористичні атаки 11 вересня 2001 року[6].
Архітектурні особливості ред.
Споруда виготовлена із залізобетону. Її розміри: висота — 33 м, ширина — 44 м, довжина — 310 м. Збоку має вигляд багатосхідчастої маянської піраміди, зверху — хреста.
На даху маяка встановлено 157 прожекторів, які світять вгору і в проєкції утворюють хрест. Потужний стовп світла видно на відстані кількох десятків кілометрів: світло настільки потужне, що його можна побачити з сусіднього Пуерто-Рико[5]. Оскільки вмикати їх щодня надто дорого, ілюмінацію вмикають двічі на рік — 12 жовтня, у День відкриття Америки (День Колумба), і на новий рік.
На стінах маяка закріплено мармурові плити з висловлюваннями великих мандрівників, а також цитати Папи Римського Івана Павла II, який відкривав Маяк у 1992 році з нагоди до 500-річчя відкриття Америки. Крім того, на території маяка знаходиться папамобіль, а в одному із залів зберігається папська казула.
Усередині маяка розташовано мармуровий мавзолей з останками, як вважається, Христофора Колумба. З іншого боку, іспанська влада довела за допомогою аналізу ДНК, що є справжні останки Колумба перебувають у Севільському кафедральному соборі в Іспанії[7][8]. У будівлі несуть почесну варту гвардійці в яскраво-білій формі.
У будівлі також розташовано невеликий музей країн, які брали фінансову участь у будівництві маяка.
Галерея ред.
-
Маяк Колумба (Вигляд ззовні) -
Папамобіль Іоанна Павла II -
Барельєф 1 (мармуровий мавзолей) -
Барельєф 2 (мармуровий мавзолей) -
Барельєф 3 (мармуровий мавзолей) -
Барельєф 4 (мармуровий мавзолей) -
Казула Івана Павла ІІ -
Коридор
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Посилання ред.
- ↑ Indiana University Bloomington. Indiana University Bloomington (амер.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Grupo León Jimenes | Biblioteca virtual | Historia para la construcción de la arquitectura dominicana. web.archive.org. 25 липня 2011. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Travel. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 30 січня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б World's Strangest Buildings- Page 6 - Articles | Travel + Leisure. web.archive.org. 4 лютого 2015. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Columbus Lighthouse. Wikipedia (англ.). 9 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Sood, Suemedha. The mystery of Christopher Columbus’s legacy. www.bbc.com (англ.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Killgrove, Kristina. DNA Testing Of Skeleton May Prove Christopher Columbus Was Really Portuguese. Forbes (англ.). Процитовано 30 січня 2023.