Мацилецький Сергій Костянтинович

Сергій Мацилецький (* 1885(1885), м. Бересть, Гродненська губернія — †1937, Москва) — радянський військовий діяч.

БіографіяРедагувати

Народився в м. Бересті Гроденської губернії. Освіта нижча.

Початок військової кар'єриРедагувати

2 листопада 1917 року очолює Військово-революційний комітет в Туапсе. Під його головуванням ВРК 3 листопада 1917 року бере владу в місті і Чорноморський губернії.

15 листопада — 17 грудня 1918 року начальник штабу 10-ї армії РСЧА.

В УкраїніРедагувати

Полтавський губернський військовий комісар.

Київський округовий військовий комісар (7 — 17 лютого 1919 року). Фактичний командувач групи військ Київського напрямку з 15 лютого 1919 року.

Командувач І Української радянської армії з 15 квітня — 17 травня 1919 року. Призначив комдивом Миколу Щорса. Перебуваючи на посаді наказав розстріляти командира 10-го стрілецького полку Олександра Куського за порушення військової дисципліни. В травні — липні 1919 року у лікарняній відпустці.

Проти ВрангеляРедагувати

Після ліквідації в кінці травня Українського фронту Троцьким знятий з найвищих керівних посад. Командував групами військ 14 і 12 армій.

В 1920 році начальник Управління формування 1-ї Кінної армії. Командував частинами Управління на маріупольському і таганрозькому напрямках, в підпорядкуванні 13 армії. В липні 1920 року розгромив десант Федора Ніколаєва.

Після громадянської війниРедагувати

Заступник начальника Головного управління лісозаготівлі, лісового господарства і об'єднання південно-західних районів Наркомату лісової промисловості СРСР. Жив в Москві.

Арештований 5 квітня 1937 року. Один з обвинувачених в процесі колишніх офіцерів «Весна». Розстріляний на Донському кладовищі в Москві 10 вересня 1937 року.

Реабілітований 1956 року.

ПосиланняРедагувати