Махінчук Микола Гаврилович

Мико́ла Гаври́лович Махінчу́к (нар.13 вересня 1944, с. Тарган, Володарський район (Київська область), Київська обл.) — український поет, прозаїк, публіцист, журналіст і краєзнавець. Заслужений журналіст України (1995). Член НСПУ (1997).

Махінчук Микола Гаврилович
Народився13 вересня 1944(1944-09-13) (80 років)
с. Тарган, Володарський район (Київська область), Київська обл.
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьжурналіст
Відомий завдякипоет, прозаїк, публіцист, журналіст і краєзнавець
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Біографічні відомості

ред.

Народився 13 вересня 1944 року в селі Тарган Володарського району на Київщині в сім'ї колгоспників. Батько працював трактористом, мати — в ланці. Був дев'ятою дитиною в родині, п'ятеро з яких померли в 1930-і роки.

Навчався в Тарганській семирічці та Пархомівській середній школі, яку закінчив 1961 року. Затим навчався в Київському технічному училищі № 2 енергетиків, три роки служив у війську.

Трудовий шлях розпочав електромонтером у «Київенерго». Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка (1972). Працював у газеті «Київська правда», РАТАУ (нині Укрінформ), журналах «Радянська жінка» (нині «Жінка») та «Соціалістична культура» (нині «Українська культура»), апараті Ради Міністрів України. З 1990-го року понад вісімнадцять літ (аж до виходу на пенсію) — у газеті «Урядовий кур'єр» на посаді першого заступника головного редактора.

Творчість

ред.

37 літ плідної праці в українській журналістиці позначені сотнями статей і нарисів про кращих людей України, які друкувалися в республіканських газетах та журналах і ввійшли до багатьох колективних збірок про героїв свого часу.

У творчому доробку — художньо-документальні книжки «Народження веселки» (для дітей, 1984), «Переяславський скарб» (1989), «Обереги нашої пам'яті» (1998), «Переяславський скарб Михайла Сікорського» (2005); збірка оповідань «Фрески осіннього неба» (1987); збірки «Роса на спориші» (2004) та «Вереснева просинь» (2009); повісті «Володька Рекс» (1999) та «Дорога до себе» (2011); романи «Марчуківський куток» (2001) і «Твердь землі» (2015); книги поезій «Житейське коло» (2002) та «Незамулимі джерела» (2016); трилогія «Мереживо мінливого часу» (к.1 — художньо-документальні твори, 2012, к.2 — поезії, 2013, к.3 — прозові твори, 2014).

Автор, редактор та упорядник колективних видань з історії української журналістики: «І мить доби, і крок історії» (2000), «Уроки журналістики і життя» (2002), «Вчителі-наставники журналістів з Київського університету» (2011).

Громадська діяльність

ред.

Член трьох національних спілок: журналістів (1975), письменників (1997), краєзнавців (2012).

Член правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, редакційно-художньої ради видавництва «Криниця» та громадського об'єднання «Сковорода-300».

Нагороди

ред.

Посилання

ред.
  • Микола Рудаков (11.04.2015). Микола Махінчук - пісні, біографія. Українські пісні. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 27.01.2017.
  • Махінчук Микола Гаврилович. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.

Джерела

ред.
  • Журналісти з Київського університету [Текст]: спогади, світлини, імена / А. Ф. Горлов [та ін.]. — Фастів: Поліфаст, 2008. — 384 с.: фотоіл. — ISBN 978-966-7758-71-4
  • Махінчук, Микола Гаврилович. Переяславський скарб Михайла Сікорського [Текст]: художньо-документальна повість / М. Г. Махінчук. — К.: Криниця, 2005. — 302 с.: фот. — (Серія «Бібліотека Шевченківського комітету»). — ISBN 966-01-0320-4 (серія). — ISBN 966-7575-73-X
  • Махінчук, Микола Гаврилович. Мереживо мінливого часу [Текст]: твори: у 3 кн. / Микола Махінчук. — Київ: КИТ, 2012—2014.