Мауріціо Стекка (італ. Maurizio Stecca; нар. 9 березня 1963, Сантарканджело-ді-Романья, Італія) — італійський професійний боксер, олімпійський чемпіон 1984 року. Чемпіон світу в напівлегкій ваговій категорії за версією WBO (1989, 1991—1992), чемпіон Європи за версією EBU (1992—1993, 1993).

Мауріціо Стекка
Загальна інформація
Повне ім'яМауріціо Стекка (італ. Maurizio Stecca)
ГромадянствоІталія Італія
Народився9 березня 1963(1963-03-09) (61 рік)
Сантарканджело-ді-Романья, Провінція Ріміні, Емілія-Романья, Італія
Вагова категоріялегша
напівлегка
Стійкаортодокс
Зріст169 см
Професіональна кар'єра
Перший бій1 грудня 1984
Останній бій22 березня 1995
Боїв53
Перемог49
Перемог нокаутом22
Поразок4
Спортивні медалі
Представник Італія Італія
Бокс
Олімпійські ігри
Золото Лос-Анджелес 1984 Легша
Кубок світу з боксу
Золото Рим 1983 до 54 кг

Аматорська кар'єра

ред.

На Кубку світу 1983 переміг Сун Кіл Мун (Південна Корея), Юрія Александрова (СРСР) та Тірапорн Саенгано (Таїланд) і став переможцем.

Олімпійські ігри 1984

Професіональна кар'єра

ред.

Після Олімпіади розпочав професійну кар'єру. Маючи рекорд 34 перемоги, 28 січня 1989 року вийшов на бій за інагураційний титул WBO у напівлегкій вазі проти знайомого по Олімпіаді суперника Педро Неласко (Домініканська Республіка) і здобув дострокову перемогу у шостому раунді. Провівши один вдалий захист титулу, 11 листопада 1989 року втратив його, програвши Луї Еспіносі (США).

26 січня 1991 року завоював вдруге вакантний титул чемпіона WBO у напівлегкій вазі, нокаутувавши Армандо Хуан Рейеса (Домініканська Республіка). Здобувши три перемоги, дві з яких були захистами титулу, 16 травня 1992 року програв британцу Коліну Макміллану.

Його останні чотири титульні бої пройшли у Франції за титул чемпіона Європи за версією EBU. Він переміг Фабріса Бенішу за очками 18 грудня 1992 року, програв Ерве Жакобу технічним нокаутом у 1993 році, достроково виграв матч-реванш, повернувши титул, а потім програв Стефану Хаккуну.

Посилання

ред.