Матсайкер (англ. Maatsuyker) — острів біля південного узбережжя острова Тасманія в Австралії, входить до складу штату Тасманія. Площа острова 1,86 км².[1] Територія острова є частиною Південно-Західного національного парку.[1]

Матсайкер
англ. Maatsuyker
Названий на честьЙоан Матсайкер
Географія
43°39′04″ пд. ш. 146°16′41″ сх. д. / 43.65111111113877485° пд. ш. 146.27805555558776973° сх. д. / -43.65111111113877485; 146.27805555558776973Координати: 43°39′04″ пд. ш. 146°16′41″ сх. д. / 43.65111111113877485° пд. ш. 146.27805555558776973° сх. д. / -43.65111111113877485; 146.27805555558776973
МісцерозташуванняІндійський океан
АкваторіяПівденний океан
Група островівMaatsuyker Islandsd
Площа1,86  км² 
Довжина2,5 км
Ширина1,3 км
Найвища точка284 м
Країна
Австралія Австралія
РегіонТасманія
Адм. одиницяТасманія
Населення0 осіб
Матсайкер. Карта розташування: Австралія
Матсайкер
Матсайкер
Матсайкер (Австралія)
Мапа

Географія

ред.
 
Карта острова Матсайкер
 
Вид на групу островів Матсайкер і мис Саут-Іст (острів Матсайкер праворуч на знімку)

Острів Матсайкер знаходиться приблизно на відстані 10 км від південного узбережжя Тасманії[2] і входить до складу «групи островів Матсайкер», до якої, крім нього, зараховують острова Де-Вітт, Флат Вітч, Вокер та інші.[3][4]

Найвища точка острова Матсайкер — 284 м над рівнем моря.м[5]

Історія

ред.

Тасманійські аборигени бували на цьому острові протягом багатьох століть, добуваючи молюсків і полюючи на морських котиків.[1]

Острів був названий голландським мореплавцем Абелем Тасманом 25 листопада 1642, на честь Йоана Матсайкера, генерал-губернатора Голландської Ост-Індії, який спонсорував експедиції Тасмана.[6] Через свою віддаленість і важкодоступність острів практично не відвідували європейцями до початку XIX століття, коли там почали свій промисел мисливці на тюленів.[1]

У 1891 році на південному краю острова був побудований маяк, який працює до сьогодні і є найпівденнішим маяком Австралії.[2][7]

Фауна

ред.

На острові можна спостерігати австралійських морських котиків, які є підвидом капських морських котиків. Сюди припливають для розмноження новозеландські морські котики. Також на острові спостерігали південних морських слонів і їх дитинчат.[3]

Серед морських птахів на острові зустрічаються пінгвіни малі, тонкодзьобі буревісники, звичайні ниркові буревісники і пріони сніжні.[1].

Клімат

ред.
Клімат острова Матсайкер
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 31,6 34,7 32,4 31,0 22,0 18,8 17,5 21,5 24,6 27,5 30,3 30,4 34,7
Середній максимум, °C 16,9 17,4 16,2 14,6 13,0 11,5 11,1 11,3 12,0 13,1 14,4 15,5 13,9
Середній мінімум, °C 10,9 11,4 10,7 9,7 8,7 7,4 6,9 6,7 6,9 7,4 8,6 9,7 8,8
Абсолютний мінімум, °C 3,5 5,2 3,3 0,2 0,7 1,5 −1 1,0 0,8 −1 2,0 3,2 −1
Норма опадів, мм 83.5 74.6 82.0 98.6 109.7 123.9 137.4 131.6 118.2 106.7 86.7 89.5 1242.7
Джерело: Bureau of Meteorology [8]

Примітки

ред.
  1. а б в г д Small Southern Islands Conservation Management Statement 2002 (PDF). Tasmania Parks and Wildlife Service, www.parks.tas.gov.au. 2002. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2006. Процитовано 23 квітня 2015.
  2. а б Lighthouses of Tasmania — The Maatsuyker Island Lighthouse. www.lighthouse.net.au. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 23 квітня 2015.
  3. а б South and West Islands. www.discovertasmania.com. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 23 квітня 2015.
  4. Топографічна карта Тасманії — Maatsuyker Island. topomapper.com. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 23 квітня 2015.
  5. LISTmap (Maatsuyker Island). Tasmanian Government Department of Primary Industries and Water. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 23 квітня 2015.
  6. Dutch Exploration: Dutch names on the Australian Coastline. www.australiaforeveryone.com.au. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 23 квітня 2015.
  7. Lighthouse Explorer — Maatsuyker Island Lighthouse. www.lighthousedigest.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 23 квітня 2015.
  8. Climate Statistics for Maatsuyker Island Lighthouse. Climate statistics for Australian locations. Bureau of Meteorology. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 жовтня 2012.