Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Загальна довжина карапаксу коливалася від 50 до 120 см. Спостерігався статевий диморфізм: самці більші за самиць. За будовою були схожі на Альдабрську черепаху. Мали масивну голову з потужними щелепами. Карапакс був великий, куполоподібний або сідлоподібний. Передня, інколи й задня частини, були підняті догори. Мали довгі кінцівки та довгу шию.

Здебільшого забарвлення було жовтувате, світло—коричневе, піщане з різними відтінками. Карапакс був темніший за пластрон.

Спосіб життяРедагувати

Увесь час проводили на суходолі серед рясною та високої рослинності. Харчувалися рослинами, були здатні зривати листя, квіти або пагони з доволі високих місць.

Щодо парування, відкладання яєць відомостей наразі недостатньо.

РозповсюдженняРедагувати

Мешкали на Маскаренських островах. Звідси походить їх назва. До появи європейців тут мешкали величезні стада цих черепах. Ще наприкінці XVII сторіччя можна було побачити групи з 2000—3000 черепах. Втім полювання на цих черепах колоністами призвело до їх цілковитого знищення. Так, на кожен корабель, який йшов лише з острова Родригес, вантажили 5—6 тисяч черепах, з них довозили до місця трохи більше 1 тисячі. Зрештою (до середини XVIII ст.) великі, дорослих особин були переловлено, а молоді черепахи — знищені привезеними свинями.

ВидиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Gerlach, J. 2004. Giant tortoises of the Indian Ocean. The genus Dipsochelys inhabiting the Seychelles Islands and the extinct giants of Madagascar and the Mascarenes. Edition Chimaira, Frankfurt, 208 pp.