Марія Віфінська, Свята Марина — ранньохристиянська свята VI століття, що проживала у області Віфінія (зараз Туреччина). Її день пам'яті відзначається 25 лютого (12 лютого за старим стилем)[1].

Марія Віфінська
Народилася 1 січня 715(0715-01-01)
Віфінія
Померла 750
Сирія
Країна  Візантійська імперія
Діяльність чернець
Конфесія християнство

Життєпис ред.

 
Тато приводить Марію, перевдягнену хлопчиком, до монастиря

За легендою, коли її батько Євгеній, після смерті дружини вирішив піти до монастиря, донька не захотіла з ним розставатися, і Євгеній взяв її з собою, перевдягнену в чоловіче вбрання. Марія назвала себе ім'ям Марин і жила монашим життям як чоловік. Одного разу, коли Марин поїхав за продуктами, йому довелося заночувати у трактирі. Там його побачила донька хазяїна трактиру, яка незадовго до цього завагітніла, не будучи одруженою. Вона звинуватила Марина у тому, що він звабив її, і її тато повідомив про це ігумена монастиря. Марина не стала розкривати таємницю своєї біологічної статі, яка могла б легко довести обман. Замість цього вона прийняла кару за злочин, якого не скоювала, і стала жити жебрацьким життям біля стін монастиря з хлопчиком, названим сином. Через три роки (згідно інших джерел, п'ять) такого життя Марину дозволили повернутись у монастир. Ще за три роки Марин помер, і під час підготовки тіла до поховання його біологічна стать все ж була розкрита, і стало зрозуміло, що звинувачення були безпідставними. Жінці, що звела наклеп на Марина, довелося каятися у своїх гріхах і просити вибачення у вже загиблої Марії[1][2].

Свята Марія Віфійська належить до популярного у середньовіччі класу святих-трансгендерів (монахинь-трансвеститів) — жінок, що ставали монахами під чоловічим ім'ям[2][3].

Найдавніші відомі манускрипти, що описують життя святої Марії, були написані у X столітті, а сама історія була створена, ймовірно, між початком шостого і серединою сьомого століття[4].

Святу Марію у західній традиції називають святою Мариною, і пов'язують це ім'я з іншою святою-трансгендером, Пелагією (латинське ім'я Марина має те ж значення, що грецьке Пелагія)[5].

Примітки ред.

Література ред.