Вікіпедія

Марія-Тереза Вальтер

французька натурниця, модель Пабло Пікассо

Марі́я-Тере́за Вальте́р (фр. Marie-Thérèse Walter; 13 липня 1909, Ле-Перре-сюр-Марн — 20 жовтня 1977, Жюан-ле-Пен) — французька модель і натурниця Пабло Пікассо (з 1927 по 1940), мати Майї Відмаєр-Пікассо[en]. Зображена на картинах «Сон» (1932), «Оголена, зелене листя та бюст» (1932) та «Жінка в капелюшку й хутряному комірі» (1937). Зображена як яскрава білявка[3].

Марія-Тереза Вальтер
Marie-Thérèse Walter
Ім'я при народженні фр. Marie-Thérèse Walter[1]
Народилася 13 липня 1909(1909-07-13)[1]
Ле-Перре-сюр-Марн[1]
Померла 19 жовтня 1977(1977-10-19)[1] (68 років)
Антіб[1]
·повішення
Країна  Франція
Діяльність хореографка, художниця, модель
Знання мов французька[2]
Діти Майя Видмайер-Пикассо

Біографія ред.

Марія-Тереза Вальтер народилась 13 липня 1909 року у Ле-Перре-сюр-Марн у Франції.

8 січня 1927 року, 17-річною дівчиною, зустріла Пікассо перед Галереєю Лафайєт у Парижі (хоча Герберт Т. Шварц датує зустріч січнем 1925 на паризькому вокзалі Сен-Лазар; Рой Макгрегор-Гесті відносить її до 8 січня 1928). У цей час Пікассо жив з офіційною дружиною Ольгою Хохловою, російською балериною українського походження, з якою мав п'ятирічного сина. Він і Вальтер почали відносини, таємні для його дружини до 1935 року.

Від 1927 року Вальтер жила поруч з родиною Пікассо, який проживав у квартирі на рю ля Боеті, наданій йому його приятелем і за сумісництвом арт-дилером Полом Розенбергом (сам він жив неподалік). Від 1930 року проживала в будинку навпроти Пікассо на рю ля Боеті, будинок 44[4]. У липні 1930 року Пікассо придбав замок у Бойселоупі неподалік від Жизора у Нормандії, який використовував здебільшого як студію для скульптур. Марія-Тереза невідступно супроводжувала родину Пікассо, стала його моделлю й музою для картин і скульптур[5].

У 1935 році Вальтер завагітніла. Коли друг повідомив дружині Пікассо, що чоловік вже тривалий час зраджує її і інша жінка вагітна, Хохлова негайно покинула Пікассо і переїхала з сином Пауло на південь Франції. Пікассо та Хохлова так і не розірвали шлюбу через бажання Пікассо уникнути рівномірного розподілу статків за французьким законодавством і жили окремо до смерті Хохлової у 1955 році.

5 вересня 1935 року Вальтер народила доньку Марію де ла Консепсьйон на прізвисько Майя. Вона з донькою лишалася з Пікассо у Жюан-ле-Пене на півдні Франції від 25 березня до 14 травня 1936 року, а потім у Ле Трембле-сюр-Мольдре, за 25 кілометрів від Версаля, де батько няньчив Майю на вихідні й подеколи в будні. Майя працювала моделлю для деяких з картин, зокрема «Майя з лялькою» (1938).

В 1935 році Пікассо закохався в Дору Маар, фотографиню-сюрреалістку й натурницю. Вальтер випадково зустріла Маар у студії Пікассо, коли він малював «Герніку». Пікассо пізніше казав, що був цілком задоволений ситуацією і що, коли жінки поставили йому вимогу вибрати одну з них, він лишив цю справу їм самим. Натурниці почали запеклу боротьбу за право бути з художником. Пікассо описав цей момент «як один із найкращих спогадів»[6]. Стосунки закінчились у 1935 році.

У 1940 Вальтер з донькою переїжджає до Парижа на бульвар Анрі IV, будинок 1, оскільки бкдинок у Ле-Трембле-сюр-Мольдре був зайнятий під час Другої світової війни. Пікассо підтримував фінансами Марію-Терезу та Майю, але так і не одружився.

20 жовтня 1977 року Марія-Тереза Вальтер покінчила життя самогубством у Жюан-ле-Пен на півдні Франції.

Майя народила трьох дітей. Один із них, Олів'є Відмайєр Пікассо, опублікував біографію діда «Пікассо: Справжня сімейна історія». Діана Відмайєр Пікассо починаючи з 2003 року працює над 2000-сторінковим каталогом скульптур діда з 3D-ілюстраціями[7][8][9][10][11][12].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Fichier des personnes décédées
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ Sothebys, Simon Shaw, "Reign of the Blonde Muse: An Interview with Diana Widmaier-Picasso", 17 Oct 2012. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2020.
  4. ↑ famsf.org, "Picasso: The Women Behind the Artist". Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 31 березня 2020.
  5. ↑ The daily beast.com, Paul Laster "Picasso's Greatest Muse", The love affair of Pablo Picasso and Marie-Thérèse Walter forms a captivating new exhibit at Gagosian Gallery, curated in part by the couple’s granddaughter" 04.16.11. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 31 березня 2020.
  6. ↑ Kandel, Susan (1994). "Picasso and the Weeping Women". Frieze. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 29 червня 2011.
  7. ↑ Konigsberg, Eric (June 13 – 20, 2011). Granddaughter (The Talk of the Town). The New Yorker. с. 46.
  8. ↑ M. Sheets, Hilarie (February 2005). Picasso on Picasso. ART news. с. 68 – 70.
  9. ↑ Kelly, Crow (19 липня 2014). Picasso's Determined Granddaughter Catalogs His Sculptures. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2020.
  10. ↑ Delson, Susan (3 вересня 2015). MoMA Explores Picasso in the Round. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
  11. ↑ New york times, Holland Cotter, "Picasso in Lust and Ambition", Oct. 23, 2008. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 31 березня 2020.
  12. ↑ Riding, Alan (9 грудня 2004). A Grandson Casts A Kind Eye On Picasso. The New York Times. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 31 березня 2020.

Література ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія-Тереза_Вальтер&oldid=40742027