Маріо Шенберг (детектор)
«Маріо Шенберг» — сферичний детектор гравітаційних хвиль[1][2], розташований у Сан-Паулу в Бразилії. Названий на честь бразильського фізика Маріо Шенберга (1914—1990), колишнього професора Університету Сан-Паулу[3]. Складається з масивної сфери, яка слугує антеною, і набору параметричних перетворювачів для моніторингу основних режимів вібрації[4]. Пристрій почали створювати в 2000 році в результаті проєкту Гравітон. Він став першим гравітаційно-хвильовим детектором в Латинській Америці.
| Розташування |
 Бразилія |
|---|---|
| Організація | Університет Сан-Паулу |
| Стиль телескопа | Детектор гравітаційних хвиль |
Учасники ред.
Створений в результаті партнерства між Інститутом фізики[en] Університету Сан-Паулу, Національним інститутом космічних досліджень[en], Лейденським університетом (Нідерланди), Федеральним центром технологічної освіти Сан-Паулу[en], Університетом Бандейранте та Аеронавігаційним технологічним інститутом[en][5].
За підтримки Фонду підтримки досліджень штату Сан-Паулу, проєкт координував Оділіо Деніс де Агіар з Національного інституту космічних досліджень[6].
Технологія ред.
Основним компонентом детектора є сфера вагою понад тонну, що складається з міді та 6 % алюмінію, охолоджена за допомогою рідкого гелію до температури всього на кілька сотих кельвіна вище абсолютного нуля. При цій температурі будь-які коливання атомів практично припиняються, що має полегшити спостереження гравітаційних хвиль на фоні теплового шуму. Сферична форма антени вирізняє «Маріо Шенберг» з-поміж більшості гравітаційно-хвильових детекторів[7][8][9][10], але споріднює його з MiniGrail — іншим сферичним детектором. Пошук збігів у результатах цих двох детекторів міг би збільшувати шанси виявлення гравітаційних хвиль[11].
Примітки ред.
- ↑ The Gravitational Wave Detector \Mario Schenberg": Status of the Pro ject por O.D. Aguiar et al publicado pelo Brazilian Journal of Physics, vol. 32, no. 4, (2002)
- ↑ The Mario Schenberg Gravitational Wave Detector: A mathematical model for its quadrupolar oscilations por César A. Costa, Odylio D. Aguiar, Nadja S. Magalhães arXiv: gr-qc/0312035 (2003)
- ↑ Brasileiros destacam-se em pesquisas sobre gravidade por Fábio de Castro, publicado pela Agência Fapesp (2009)
- ↑ Development of superconducting Klystron cavity for the Mario Schenberg gravitational wave detector por Vincenzo Liccardo, Odylio Denys Aguiar e Enrique Klai de França arXiv:1511.05902v3 (2015)
- ↑ Brasileiros querem abrir uma nova janela para o Universo publicado pela Agência Fapesp (2013)
- ↑ Vestígios do Big Bang — Pesquisadores anunciam ter detectado pela primeira vez sinais do início da expansão do universo. Se confirmada, a descoberta prova a teoria cosmológica mais famosa e aceita no mundo. [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.] por Sofia Moutinho (17/03/2014)
- ↑ The cosmic ray veto system of the Mario Schenberg gravitational wave detector por C.F. Da Silva Costa et al Volume 752, 11 July 2014, Pages 65–70 — doi:10.1016/j.nima.2014.03.029 (2014)
- ↑ The Brazilian gravitational wave detector Mario Schenberg: status report por O D Aguiar — IOP Publishing Ltd • Classical and Quantum Gravity, Volume 23, No. 8 — (2006)
- ↑ The gravitational wave detector «Mario Schenberg»: status of the project por Walter F. Velloso Jr.
- ↑ MORAES, M.S. (6–12 de novembro de 2006). Para comprovar as ideias de Einstein. Jornal da USP. Процитовано 19 de setembro de 2012.
- ↑ Frajuca, Carlos та ін. (December 2005). Resonant transducers for spherical gravitational wave detectors (PDF). Brazilian Journal of Physics. 35 (4b): 1201—1203. Bibcode:2005BrJPh..35.1201F. doi:10.1590/S0103-97332005000700050.