Мартинов Олександр Євстафійович

Мартинов Олександр Євстафійович (8 [20] липня 1816, Санкт-Петербург — 16 [28] серпня 1860, Харків) — російський актор, один з основоположників російської школи сценічного реалізму.

Мартинов Олександр Євстафійович
Народився 8 (20) липня 1816[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 16 (28) серпня 1860[2][1] (44 роки)
Харків, Російська імперія[2]
  • туберкульоз
  • Поховання Смоленське православне кладовище[2] і Тихвінське кладовищеd
    Громадянство  Російська імперія
    Діяльність актор
    Заклад Александринський театр

    З життєпису ред.

    Народився в Санкт-Петербурзі в родині управителя поміщиці Сухозанет. Виховувався в Петербурзькому театральному училищі (1827—1835) — спочатку в балетному класі Ш. Дідло, з відходом Дідло якийсь час навчався у декоратора Конопи, але вдало зіграною роллю лакея в водевілі П. Каратигіна «Знайомі незнайомці» звернув на себе увагу керівництва імператорських театрів. В результаті Мартинов перейшов в драматичний клас до П. А. Каратигіна.

    На сцені почав виступати в 1831 або 1832 році, дебютувавши в петербурзькому Александринському театрі у водевілі П. Г. Григор'єва «Філатка і Мирошка — суперники». Всього за роки учнівства він зіграв близько 70 ролей.

    У 1836 році, після закінчення училища, зарахований до трупи Александрінського театру, в якій незабаром зайняв становище першого комічного актора. Під комічною оболонкою часто показував долю маленької, забитої людини. Особливо сильно ця лінія трактування персонажів виражалася в образах дрібних чиновників, підмайстрів, дворових людей.
    Пізніше Мартинов узагальнив образ Хлестакова, показав типове соціальне явище імперської централізації, куди впадала країна.

    Всього за артистичну біографію Мартиновим було виконано понад 600 ролей.

    Примітки ред.

    Джерела ред.

    Посилання ред.